Херсонська ТЕЦ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Україна, м. Херсон, Бериславське шосе 1 | |||
| Введення в експлуатацію | 1958 рік | |||
| Вид палива | газ (основне паливо), мазут | |||
| Водозабір | Дніпро | |||
| Котельні агрегати | БКЗ-200-100 (3 шт.); ЦКТІ-105-39 (4 шт.); ПВТМ-50-1 (2 шт.) | |||
| Турбіни | ПР-30-90/10 (3 шт.); АТП-10 (2 шт.) | |||
| Встановлена електрична потужність | 80 МВт | |||
| Встановлена теплова потужність | 735 Гкал/год | |||
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год | 117,5 (2010) ▲ 13% | |||
| Річне виробництво тепла, тис ГКал | 368,8 (2010) ▲ 6% | |||
| Коефіцієнт використання встановленої потужності, % | 16 (2010) | |||
| Керівник | Олександр Шевченко | |||
| Кількість працівників | 512 (2010) | |||
| Материнська компанія | ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" | |||
| Дані оновлено 6 лютого 2012 року | ||||
| Сайт | khtec.at.ua/index/dokumenty/0-5 | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Херсо́нська ТЕЦ — теплоелектроцентраль, яка обслуговує майже 50% житлового фонду міста Херсон, що отримують теплоносій централізовано.[1]
ТЕЦ працює в паралелі з Єдиною енергетичною системою України по лініях — 154 кВ та за допомогою трьох трансформаторів зв'язку.
Система циркуляційного водозабезпечення ТЕЦ замкнена з двома градирнями з площею охолодження 500 кв²[уточнити] кожна. Технічне водозабезпечення ТЕЦ надходить від берегової насосної станції по трьох напорних трубопроводах. На балансі ТЕЦ нараховується 8 центральних, 15 групових, 56 індивідуальних теплопроводів, 110 вузлів приєднання опалення i 76 вузлів приєднання гарячого водопостачання, 15 підкачувальних і перекачувальних насосних станцій.
План робочої потужності у 2010 році склав 13,3 МВт. Фактична потужність у 2010 році склала 12,8 МВт.
Херсонська ТЕЦ будувалась у дві черги.
- Перша черга ХТЕЦ споруджена у 1955-58 рр., складалася з чотирьох котлів ЦКТІ-75-39Ф і двох турбогенераторів типу ПТ-12-35/10 (перемаркованих в 1991 році на 10 МВт);
- Друга черга споруджена в період 1965-69 рр. складалася з трьох енергетичних котлів типу БКЗ-160-100Ф, двох турбогенераторів типу ПР-25-90/10-0, 9 і двох водогрійних котлів типу ПТВМ-50-1.
До 1981 року ХТЕЦ використовувала тверде паливо — вугілля. Оскільки Херсонська ТЕЦ знаходиться в міській зоні, в період 1978–1981 років, була здійснена реконструкція котлів на спалювання мазуту і природного газу.
Існуючі енергетичні котли ТЕЦ були реконструйовані із збільшенням паропродуктивності: котли ст. № № 1 — 4 з 75 т/год до 105 т/год, котли ст. № № 5 — 7 з 160 т/год до 200 т/год кожен.
Турбогенератори ст. № 3 та № 4 типу ПР-25-90/10/0, 9 були також реконструйовані з підвищенням розрахункової витрати пари і збільшенням одиничної потужності до 35 МВт (у 1991 році перемаркировані на 30 МВт). Енергетичні котли встановлені в головному корпусі, водогрійні, в окремій будівлі. Парові котли підключені до загальної димової трубі висотою 120 метрів і діаметром гирла 6 метрів.
В листопаді 2022 року була підірвана російськими військами при відступі з Херсона[2][3].
- ↑ Херсонська теплоелектроцентраль. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 6 лютого 2012.
- ↑ Як окупанти відступали з Херсона: нові подробиці зі звільненого міста. ТСН. 22 листопада 2022.
- ↑ У Херсоні ховаються багато переодягнених військових рф, можливі провокації - Хлань. Укрінформ. 11 листопада 2022.
- Чим зігріє нас Херсонська ТЕЦ?
- Херсонську ТЕЦ модернізуватимуть за китайські інвестиції[недоступне посилання з липня 2019]
| ||||||||||||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
