Фірцак Борис Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Фірцак Борис Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 26 квітня 1961 (63 роки) Білки, Іршавський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність |  Україна | |||
| Навчання | Українська академія друкарства | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Борис Васильович Фірцак (26 квітня 1962, с.Білки, Закарпатська область) — український живописець, графік, сценограф. Живе й працює в Києві.
Закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка (1979). Навчався в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова на кафедрі поліграфічного дизайну і книжкової графіки (1984). Учасник республіканських та міжнародних виставок (1987). Працює в галузі живопису, графіки, сценографії, архітектурного дизайну. Член Творчої Спілки Художників Росії (секція живопису) і Міжнародної федерації художників (з 2004). Член Всеукраїнського творчого союзу художників «БЖ-Арт» (з 2006).
Внучатиій племінник Івана Фірцака.
Один з членів-фундаторів творчого об'єднання групи «Синій Жовтень».
Картини художника поєднують стилістику поп-арту з певною плакатністю зображень та класичними канонами малювання.
Живописні цикли «Ню» (галерея Триптих, 2008),
Окрім живопису Борис Фірцак працює як сценограф шоу-програм та як художник кінострічок. У 2005-му він був одним із авторів декорацій до українського «Євробачення», на рік пізніше оформлював церемонію нагородження літературного конкурсу «Коронація слова». У 2006 році працював як художник над фільмом Оксани Байрак «Аврора, або Що снилося сплячій красуні».
У 2013 році працював консультантом під час знімання фільму «Іван Сила» про життя Івана Фірцака.
У 2017 році був автором сценографії і костюмів до спектаклю «Степовий вовк» (за романом Германа Гессе), прем'єра якого відбулася на сцені Чернігівського молодіжного театру[1][2].
Твори зберігаються у приватних колекціях в Україні, Росії, Польщі, Австрії, США, в т. ч. колекції І. Диченка (Київ), Еріка Робертса / ERIC ROBERTS (США), Міжнародному фонді Мазоха, музеї М. А. Волошина (Коктебель), Музеї видатних діячів української культури (Київ), Державному музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України (Київ).
- ↑ «Степовий вовк» в пошуках себе забрів на сцену Молодіжного театру. 4ernigiv.info.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Герман Гессе. СТЕПОВИЙ ВОВК. Чернігівський Молодіжний Театр. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
