Фюсис
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Фюсис | |
| Протилежне | Психічне |
|---|---|
Фюсис або фізис (грец. φύσις) — теологічний, філософський, і науковий термін, зазвичай перекладається як «природа». В історії античної думки відіграв роль одного з провідних онтологічних концептів. Від нього походить термін «фізика». Інше раннє використання цього терміна було пов'язане з природним зростанням рослин, тварин, та інших частин природного світу, в значенні тенденції розвиватися без зовнішнього впливу.
У понятті фюсис нерозривно поєднані:
- першобуття, з якого все виникло;
- субстанція, що перебуває у всіх речах та становить їхню основу;
- сила, якою все породжується і підтримується у своєму бутті;
- те неминуще буття, в яке повертаються всі речі, завершивши своє окремішне існування[1].
- ↑ С. Пролеєв. Фюсис // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 695. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
