Фрідріх I
нім. Friedrich der Weise
Народився	1339(1339) Баварія
Помер	4 грудня 1393 Будвайс
Країна	Баварія
Національність	німець
Діяльність	суверен
Титул	герцог Ландсгут-Баварії
Посада	герцог Баварії[d]
Термін	1375—1393 роки
Попередник	Стефан II
Наступник	Генріх XVI
Конфесія	католицтво
Рід	Віттельсбахи
Батько	Стефан II
Мати	Єлизавета Сицилійська
Брати, сестри	Agnese di Baviera-Landshutd, Стефан III і Іоганн II
У шлюбі з	Анна фон Нойфен Маддалена Вісконті
Діти	2 сина і 4 доньки
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Фрідріх I (*Friedrich II, 1339 — 4 грудня 1393) — герцог Ландсгут-Баварський у 1375—1393 роках.

Походив з династії Віттельсбахів. Молодший син Стефана II, герцога Баварії, та Єлизавети, (доньки Фредеріка II, короля Сицилії). Народився у 1339 році. 1360 року оженився наа доньці графа Бертольда фон Нойфена. У 1371—1372 роках разом з братом Стефаном вирушив у похід до Балтії, де брав участь у війні проти литовців на боці Тевтонського ордену. 1375 року стає лицарем Ордену госпітальєрів.

У 1375 році після смерті батька Фрідріх стає герцогом Ландсгут-Баварським (разом з братами Стефаном III і Іоганном II), а також стрийком Оттоном V. У 1376 року чотири герцога домовилися, що Фрідріх I зі стрийком буде керувати північною частиною герцогства, а його брати Іоганн II і Стефан III — південною. При цьому кожні два роки вони повинні були змінюватися керованими територіями. Втім, цей договір так і не був реалізований. Після смерті Оттона V у 1379 році Фрідріх I розділив з братами герцогство, проте здебільшого залишалося спільне управління. Оскільки Фрідріх отримав багаті області, він зобов'язався сплачувати своїм братам компенсацію у 4000 флоринів на рік.

1381 року взяв шлюб з донькою міланського володаря Бернабо Вісконті. У 1383 році Фрідріх воював у Фландрії на боці французів проти англійців. Він відвідав в Ле-Кенуа двір свого стрийка Альбрехта I, герцога Баварсько-Штраубінського, регента Голландії, Зеландії та Геннегау. Там Фрідріх I брав участь в облозі міста Бурбур. Потім Фрідріх за платню у 4 000 франків на рік вступив на службу до французького короля Карла VI, який вирішив одружитися з його небогою Ізабеллою. Саме Фрідріх доправив 1385 року наречену до міста Ам'єн.

У 1387 році разом з братами розпочав війну з Лігою швабських міст та архієпископом Зальцбурзьким. Того ж року Фрідріх полонив Пілгріма II, архієпископа Зальцбургу. Останньому було поставлено умовою звільнення припинення їм підтримки Ліги швабських міст.

Разом з братом Стефаном III активно почав втручатися у справи міланської сеньйорії від імені своєї дружини. У 1392 році на вимогу Іоганна II було вирішено остаточно розділити володіння. Фрідріх I отримав землі з багатою столицею Нижньої Баварії — Ландсгут.

Фрідріх був радником імператора Венцеслава з правових питань, і вважався одним з найбільш ймовірних кандидатів на імператорську корону, проте раптова смерть у 1393 році в місті Будвайс (сучасні Чеські Будейовиці) завадила цьому. Спадкував Фрідріху старший син Генріх XVI.

1. Дружина — Анна, донька графа Бертольда VII фон Нойфена.

Діти:

• Єлизавета (1361—1382), дружина Марко Вісконті, сеньйора Парми

2. Дружина — Маддалена, донька Бернабо Вісконті, сеньйора Міланського.

Діти:

• Генріх (1386—1450), герцог Ландсгут-Баварський
• Іоганн (1390–1396)
• Єлизавета (1383—1442), дружина Фрідріх I Гогенцоллерна, курфюрста Бранденбургу
• Маргарита (1384)
• Магдалена (1388—1410), дружина Іоганна Мейнхарда VII, графа Горіції

• Theodor Straub: Bayern im Zeichen der Teilungen und Teilherzogtümer. In: Max Spindler, Andreas Kraus (Hrsg.): Handbuch der bayerischen Geschichte. 2. Auflage. 2. Band. C. H. Beck, München 1988, ISBN 3-406-32320-0, S. 196—287,