Франческо Ламперті
італ. Francesco Lamperti
Народився	11 березня 1813(1813-03-11)[1][2] Савона, Лігурія, Італія[2]
Помер	1 травня 1892(1892-05-01)[1] (79 років) Комо, Ломбардія, Королівство Італія
Поховання	Монументальне кладовище
Країна	Королівство Італія[3]
Діяльність	письменник, музичний педагог, maestro
Alma mater	Міланська консерваторія
Вчителі	Pietro Rayd[4]
Відомі учні	Emma Albanid, Carlotta Grossid, П'єтро Репетто, Anna de La Granged[5], Лисенко Софія Кононівна і Ludmila Jeske-Choińska-Mikorskad
Знання мов	італійська
Заклад	Міланська консерваторія
Діти	Giovanni Battista Lampertid
Медіафайли у Вікісховищі

Франческо Ламперті (італ. Francesco Lamperti, 11 березня 1813(18130311) − 1 травня 1892) — італійський вокальний педагог.

Закінчив Міланську консерваторію як органіст. Працював диригентом, був директором оперного театру. Ламперті не був співаком-вокалістом, проте наявність у нього специфічного вокального слуху і досвід роботи зі співаками в оперному театрі дали йому змогу у 1850 році стати професором Міланської консерваторії. На цій посаді він попрацював 25 років. Мистецтво співу у нього опановувала ціла низка знаменитих співаків.

Ф. Ламперті вважав, співак-професіонал виховується завдяки вокальній школі. Навіть для найкращого голосу необхідне планомірне, систематичне тренування над вдосконаленням співочих якостей.

Ламперті надавав велике значення диханню у співі: «Школа дихання − це спеціальне мистецтво». А його афористичний вислів «школа співу − це школа дихання» не втрачає своєї актуальності й сьогодні. Він розробив вправи, що через дихання, дозволяли опановувати мистецтво співу.

Для перевірки рівномірної витрати дихання під час співу Ламперті пропонував піднести до рота запалену свічку − полум'я не повинно коливатися. Ця вправа використовується у сучасній педагогіці техніки мови в роботі над розділом дихання, зокрема при підготовці акторів.

Ф. Ламперті вважав важливим режим роботи, особливо на перших заняттях навчання. Для успішного розвитку співочого голосу необхідне розумне тренування, яке не втомлює голосовий апарат. Перші уроки повинні мати тривалість у десять − п'ятнадцять хвилин. Поступово тривалість уроку доводиться до максимально допустимої межі − двох годин на день, поділених перервами для відпочинку.

Викладав багатьом видатним співакам і співачкам: Альбані, Марії ван Зандт, Девіду Біспо, Антоніну Ваврі, Марселлі Сембріх, Ганні Лагранж, Корнелії ван Зантен, Софії Лисенко та іншим.

Ламперті створив праці у галузі вокального мистецтва («Початкові заняття для голосу», «Вправи для розвитку трелі», «Віртуозні вправи для сопрано», «Теоретично-практичний початковий посібник для вивчення співу» (1868).

У праці «Мистецтво співу» (1892) він узагальнив правила італійської школи співу. Книга містить відомості, що стосуються фізіології голосу, співочого подиху, техніки співу (у тому числі прикрас), вимови, фразування, а також поради артистам. Вона не втратила своєї актуальності і по ній продовжують вивчати й використовувати методичні установки педагога.

• Ламперти Ф. Искусство пения по классическим преданиям/ Ф. Ламперти. − М. : Музгиз, 1913. − 254с.
• Ламперти Франческо. Искусство пения (L'arte del canto). По классическим преданиям. Технические правила и советы ученикам и артистам [Текст]: учеб. пособие / Ф. Ламперти. — 2-е изд., испр. — СПб. и др. : Издательство «Лань»: «Издательство Планета музыки», 2009. — 192 с. : ил. — (Мир культуры, истории и философии). — ISBN 978-5-8114-0962-4

• Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва. − К. : НМАУ, 1997. − 320 с.
• Азарова Л. Г. Методичні принципи формування співучого голосу видатного педагога Ф. Ламперті // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (педагогічні науки) № 11 (246), Ч. І, 2012
• Куракина К. В. Основы техники речи в трудах К. С. Станиславского — М.: ВТО, 1959—103 с.

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	International Music Score Library Project · MusicBrainz
Генеалогія та некрополістика	Geni.com
Література та бібліографія	Archivio Storico Ricordi · Online Books Page · Open Library
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Велика музична енциклопедія (кат.)
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · SNAC
Нормативний контроль	BNE: XX1336932 · BNF: 16379438x · CiNii: DA13530630 · CONOR.SR: 5114471 · Freebase: /m/02ptp9x · GND: 1013455282 · ICCU: UBOV757112 · ISNI: 0000000116819799 · LCCN: no93018761 · LIH: LNB:Bqki;=CR · MAK: 9810639298305606 · NCF: ncf11307942 · NKC: xx0151030 · RILM: 13535 · RISM: people/40221520 · VIAF: 86455996