Франц Теодор Чокор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Франц Теодор Чокор | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Franz Theodor Csokor | ||||
.jpg) | ||||
| Народився | 6 вересня 1885[1][2][…] Відень, Австро-Угорщина[1] | |||
| Помер | 5 січня 1969[1][2][…] (83 роки) Відень, Австрія[1] | |||
| Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
| Країна |  Австро-Угорщина Австрія | |||
| Діяльність | письменник, драматург | |||
| Роки активності | з 1918 | |||
| Членство | Німецька академія мови і поезії | |||
| Батько | Istvan Čokord | |||
| Брати, сестри | Eugenie Riederd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Франц Теодор Чокор у Вікісховищі | ||||
Франц Теодор Чокор (нім. Franz Theodor Csokor; 6 вересня 1885, Відень — 6 січня 1969, Відень) — австрійський письменник, романіст і перекладач, найбільший драматург Австрії XX століття.
Народився у Відні в родині лікаря. Дебютував у літературі 1910 року, надрукувавши власним коштом драму «Лоренціно». У ранній його творчості помітно вплив Стріндберга, Ведекінда, Верфеля. У 1913 році Чокор пів року стажувався як помічник режисера в театрі Віри Коміссаржевської. У цей час він познайомився з Миколою Євреїновим. У 1920 році переклав його комедію «Куліси душі». У 1926 році за мотивами драми Бюхнера написав п'єсу «Войцек».
Успіх Чокору принесла п'єса про розвал Австро-угорської імперії «3 листопада 1918» (1936). У 1938 році він отримав премію Франца Ґрільпарцера.
У 1938—1946 роках перебував у антифашистській еміграції, мешкав у Польщі, з початком бомбардування Варшави у 1939 році виїхав до Румунії, потім — через Югославію в Італію. Після закінчення війни повернувся до Австрії. У 1947 році став президентом австрійського відділення ПЕН-клубу.
У центрі п'єс «3 листопада 1918» (1936), «Генерал панове» (1939), роману «Ключ від безодні» (1955) та інших творів — проблеми філософії історії, що розглядається Чокором із позицій гуманізму.
- 1994 року поштове відомство Австрії випустило серію з двох поштових марок, присвячених австрійським письменникам — Францу Теодору Чокору та Йозефові Роту[4].
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118522914 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ 1994 Literatur: Franz Theodor Csokor und Joseph Roth. briefmarken-versand-welt.de (нім.). Процитовано 23 травня 2023.
((cite web)): Недійсний|мертвий-url=dead(довідка)
- Чокор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Чокор, Франц Теодор. vue.gov.ua. Велика українська енциклопедія. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 23 травня 2023.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
