Французька абетка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Французька абетка — сукупність літер, розташована у певній послідовності, що використовується у французькій писемності. Сучасна французька абетка складається з 26 літер латинської абетки з п'ятьма діакритичними знаками і двома лігатурами.
| Написання | Звуки, що позначає | Французька назва | Український відповідник | Написання | Звуки, що позначає | Французька назва | Український відповідник |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| A a | [a] [ɑ] | a | а | N n | [n] | ɛn | ен |
| B b | [b] | be | бе | O o | [o] [ɔ] | o | о |
| C c | [s] [k] | se | се | P p | [p] | pe | пе |
| D d | [d] | de | де | Q q | [k] | ky | кю |
| E e | [e] [ɛ] [ə] [œ] | œ | як ьо після приголосних | R r | [ʁ] | ɛʁ | ер |
| F f | [f] | ɛf | еф | S s | [s] [z] | ɛs | ес |
| G g | [g] [ʒ] | ʒe | же | T t | [t] [s] | te | те |
| H h | — | aʃ | аш | U u | [y] | y | як ю після приголосних |
| I i | [i] | i | і | V v | [v] | ve | ве |
| J j | [ʒ] | ʒi | жі | W w | [v] | dublve | дубль-ве |
| K k | [k] | ka | ка | X x | [ks] [gs] [s] [z] | iks | ікс |
| L l | [l] | ɛl | ель | Y y | [i] [j] | igrek | ігрек |
| M m | [m] | ɛm | ем | Z z | [z] | zɛd | зед |
Літери з діакритикою (діакритичні знаки не використовуються з великими літерами, в інших випадках написання літер без знаків є помилкою):
- Акут (фр. accent aigu): використовується виключно з літерою E (É é) для позначення закритого звуку [е].
- Гравіс (фр. accent grave): найчастіше використовується з літерою e (È è) для позначення відкритого звуку [ɛ]. Також ставиться над літерами a (À à) й u (Ù ù) для розрізнення прийменника à від дієслова il a (avoir), прислівника là від визначеного артикля la та прислівника où від сполучника ou.
- Циркумфлекс (фр. accent circonflexe): ставиться над літерами a (Â â), e (Ê ê) та o (Ô ô) для позначення подовжених звуків, часто вказує на літеру s, якій передувала зазначена голосна. Для літер i (Î î) та u (Û û) носить лише орфографічний характер. Слугує для розрізнення дієприкметника dû від партитивного артикля du та дієприкметників crû (від croître) від cru (від croire).
- Трема (фр. tréma): використовується з літерами e (Ë ë), i (Ï ï), u (Ü ü) та y (Ÿ ÿ), вказує на приналежність літер до різних складів задля уникнення трактування сполучення букв, як дифтонга.
- Седіль (фр. cédille): використовується тільки з літерою c (Ç ç), позначає вимову [s] замість [k] перед голосними a, o, u.
Заміна літер з діакритикою на літери без діакритики офіційно вважається орфографічною помилкою[1][2], але на практиці діакритика над великими літерами з технічних причин часто опускають. Ініціальні абревіатури пишуться без діакритики: CEE (Communauté Économique Européenne); графічні скорочення її зберігають: É.-U. (États-Unis).
При сортуванні діакритичні знаки не враховуються (за винятком слів, які розрізняються лише ними).
Лігатури: Ææ Œœ. Нерідко з технічних причин замінюються на дві літери: ae (або фонетичний запис é), oe.
- ↑ Académie française, accentuation. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 5 листопада 2014.
- ↑ Banque de dépannage linguistique, Office québécois de la langue française, http://66.46.185.79/bdl/gabarit_bdl.asp?t1=1&id=1438 [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Латинська абетка
- Орфографія французької мови
- Французька трагедія (п'єса)
- Энциклопедия «Вокруг света»(рос.)
- Може Г.Практическая грамматика французского языка. — СПб.:Лань,1996. — С. 1 (фр.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
