Французька Вест-Індійська компанія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Тип | chartered companyd |
|---|---|
| Галузь | работоргівля |
| Засновано | 1664 |
| Закриття (ліквідація) | 1674 |
| Штаб-квартира |  Французьке королівство |
Французька Вест-Індійська компанія (фр. Compagnie française des Indes occidentales) — французька торгова компанія, що існувала в 1664—1674 роках.
Компанія була створена 1664 року королівським інтендантом Жаном-Батистом Кольбером щоб замінити засновану кардиналом Рішельє в 1627 році Компанію нової Франції, ще відому як Компанія ста акціонерів, яка займалася колонізацією нової Франції. Штаб-квартира компанії перебувала в недавно заснованому нормандському Гаврі, її капітал становив 6 мільйонів ліврів. Компанія отримала у власність на 40 років всі французькі володіння, що розташовувалися на атлантичних узбережжях Африки і Америки, а також монопольне право торгівлі з Америкою. Передбачалося, що за рахунок доходів від розпочатого виробництва цукру на Гваделупі компанія буде заселяти Канаду.
Серед інших європейських торгових товариств, заснованих в XVII столітті, Французька Вест-Індійська компанія володіла найбільшою територією діяльності, але при цьому була найменш прибуткова серед них.
У 1665 році компанія домоглася відправки до Нової Франції полку Кариньян-Сальєра для захисту поселенців від нападів ірокезів і заселення колонії. У складі цього підрозділу перебувало 1200 осіб, уродженців провінції Дофіне, а також Лігурії, П'ємонту та Савойї. У 1666 році інтендант Жан Талон провів перший перепис населення Нової Франції, встановивши, що в колонії проживає 3215 людей. Завдяки проведеній політиці заохочення шлюбів і стимулювання народжуваності, до 1672 року чисельність населення колонії зросла до 6700 осіб.
1667 року ірокезькі племена могавків і онайдів погодилися укласти мирову угоду. На думку істориків "Кольбер вимагав проводити політику примирення і об'єднання з метою фактичного змішання рас і культур, однак ця ідея зустріла опір франко-канадці побоювалися втрати своїх привілеїв, Церква порахувала, що віруючі перейняли досить місцевих звичаїв, а король негативно ставився до того що «дикуни» могли стати його повноправними підданими. В результаті 13 листопада 1685 року губернатор маркіз де Денонвіль переконав королівського міністра Сеньєле в тому, що індіанців неможливо офранцузити[1].
Представник Руанських купців Шарль Обер де Ла Шене займався гуртовими закупівлями хутра у французькому поселенні Тадусак із 1663 по 1666 рік. У 1666 році його призначили головним керуючим компанії в Новій Франції. У 1669 році він покинув компанію і став займатися лісозаготівлями біля озера Сен-Жан, а також виробництвом цегли; згодом він поїхав у метрополію і довгий час провів у Ла-Рошелі, встановивши комерційні зв'язки з кількома європейськими країнами й ставши власником кількох суден[2].
Незабаром після повернення Ла Шене в Канаду Французька Вест-Індійська компанія була ліквідована і він придбав права на Компанію західного відкупу (терміном на 6 років з 1675 по 1681 рік), ставши таким чином відкупником податків. У 1672 році інтендант Жан Талон передав Ла Шене і його двом компаньйонам сеньйорію Персе, де знаходився рибальський порт. 23 грудня 1673 року його також отримує сеньйорію Рів'єр-дю-Лю. Пізніше Ла Шене зміг купити ще кілька сеньйорій, а також частку в інших ленних володіннях.
Французькі поселенці на Антильських островах звинувачували компанію в тому, що вона не постачає достатньо рабів з Африки, в результаті чого французьке виробництво цукру програвало британському (англійці почали в 1670-х роках масове ввезення рабів на Ямайку).
Причиною того, що компанія привозила мало рабів з Африки, була монополія, придбана голландцями в іспанців на постачання рабів в Америку (асіенто). Так як Кольбер в 1660-х роках залучав голландців до розвитку французької економіки, то він обмежував французьку діяльність на африканському узбережжі, щоб не викликати падіння цін на ринку рабів і не розлютити нідерландських торговців.
Однак в 1669 році Кольбером був розроблений секретний план із захоплення нідерландських укріплених постів в Африці. У наступні роки було проведено декілька розвідувальних місій уздовж узбережжя Африки з метою уточнення положення нідерландських поселень. План, однак, так і не був приведений в дію.
У 1672 році вибухнула Голландська війна, що дезорганізовувала діяльність Французької Вест-Індійської компанії. У грудні 1674 року торгове товариство було ліквідовано, а управління заморськими колоніями перейшло під прямий контроль короля.
- ↑ Від Квебека до Луїзіани, по слідах французів в Америці, Géo Histoire
- ↑ Публікація на сайті історичного товариства Квебеку. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
Колоніальні компанії | |
|---|---|
Британські  | |
Голландські  | |
Данські  | |
Шведські  | |
Французькі  | |
| Інші | |
| Пізні (XIX століття) |  Американська ·  Північно-Західна · Нігерійська · Південно-Африканська Північного Борнео ·  Новогвінейська · Джалуїтська |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
