Ференц Богдан Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ференц Богдан Васильович | |
|---|---|
| Народився | 22 березня 1951 (73 роки) |
| Діяльність | прокурор, адвокат |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Посада | Генеральний прокурор |
Богдан Васильович Ференц (нар. 22 березня 1951, с. Садковичі, Самбірський район, Дрогобицька область) — український юрист, прокурор, адвокат. Державний радник юстиції 2 класу[1]. З 24 квітня до 17 липня 1998 року виконував обов'язки Генерального прокурора України.
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
| Зображення Богдана Ференца | |
|
На час роботи в Тернопільській прокуратурі, 1990-ті рр. Перший зліва. |
|
|
Фото 2011 р. |
Закінчив Юридичний факультет Львівського університету.
У 1990-х роках очолював прокуратури Львівської та Тернопільської областей.
У жовтні 1997 р. призначений першим заступником Генерального прокурора України[2].
З 24 квітня 1998 р. по 17 липня 1998 р. виконував обов'язки Генерального прокурора України.
На парламентських виборах 2002 року Б. В. Ференц був представником виборчого блоку політичних партій «Блок Віктора Ющенка „Наша Україна“» в Центральній виборчій комісії[3].
Адвокатське свідоцтво Богданові Ференцу видане Тернопільською обласною КДКА 29 листопада 1996 р.[4]
Активно займатися адвокатською діяльністю почав 2000 року, з широкою спеціалізацією.
Гучні справи і клієнти: представляв інтереси членів сім'ї вбитого журналіста Ігоря Александрова; захищав братів Боцвинюків з Чернівців, яких звинувачували в торгівлі людьми в США. Адвокат екс-прем'єра Юлії Тимошенко[5].
|
|
Б. Ференц очолює київську юридичну фірму «Надія»[7].
- ↑ Указ Президента України від 27 листопада 1997 року № 1301/97 «Про присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури»
- ↑ «Свобода» (Джерсі—Нью-Йорк), № 207, 30 жовтня 1997 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 6 жовтня 2013.
- ↑ Про реєстрацію представника виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу: Центрвиборчком; Постанова від 27.01.2002 № 97. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 6 жовтня 2013.
- ↑ Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
- ↑ Полузащитники. Сколько зарабатывают адвокаты на громких делах / Фокус.ua, 15.04.2011 08:45. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 6 жовтня 2013.
- ↑ Тимошенко у домогосподарки не піде, а у Facebook - обіцяє / Tablo ID, 03.02.2011, 14:14
- ↑ B2BToday.com.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 6 жовтня 2013.
- Адвокат Тимошенко Богдан Ференц: «Для Тимошенко сам факт осуждения неприемлем» / Главред, 4 февраля, 08:47 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Адвокат Тимошенко Богдан Ференц: «Если Пшонка назначался прокурором Донецкой области по моему приказу, это что-то значит»/ Главред, 7 февраля, 08:49 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Чи засудять за хабар підполковника, міського голову Бережан? / 0352.com.ua, 21.10.2012
- Богдан Ференц: убийцы Игоря Александрова сначала планировали только напугать журналиста / Остров, 05.04.2004 14:18 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- «Після смерті Ю. Вередюка багато правоохоронців почали спати спокійно», — переконаний адвокат Богдан Ференц. Правда, він не виключає, що покійний міг залишити певну інформацію / ZN, UA, 26 липня 2002 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Богдан Ференц: «Ми вважаємо, що вирок суду стосовно Романова є незаконним і необґрунтованим» / ТелеКритика, 28.11.2002 14:26 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Ференц вынужден защищать бомжа, которого обвиняют в убийстве Александрова / УП, 6 декабря 2001, 11:35 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Адвокат Тимошенко Богдан Ференц: Один из заместителей Генпрокурора поехал в Россию, чтобы каким-то образом реанимировать дело Тимошенко / Главком, 22.02.2011 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
| Попередник: | в.о. Генерального прокурора України 24 квітня 1998 — 17 липня 1998 |
Наступник: |
| Литвак Олег Михайлович |
Потебенько Михайло Олексійович |
 | Віктор Шишкін (1991–1993) · Владислав Дацюк (1993–1995) · Григорій Ворсінов (1995–1997) · Олег Литвак (в. о.) (1997—1998) · Богдан Ференц (в. о.) (1998) · Михайло Потебенько (1998–2002) · Микола Гарник (в. о.) (2002) · Святослав Піскун (2002–2003) · Геннадій Васильєв (2003–2004) · Святослав Піскун (2004–2005) · Олександр Медведько (2005–2007) · Святослав Піскун (2007) · Віктор Шемчук (в. о.) (2007) · Олександр Медведько (2007–2010) · Віктор Пшонка (2010–2014) · Олег Махніцький (в. о.) (2014) · Віталій Ярема (2014–2015) · Віктор Шокін (2015–2016) · Юрій Севрук (в. о.) (2016) · Юрій Луценко (2016–2019) · Руслан Рябошапка (2019–2020) · Віктор Чумак (в. о.) (2020) · Ірина Венедіктова (2020–2022) · Олексій Симоненко (в. о.) (2022) · Андрій Костін (2022—) |  | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
