Гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Карасу-Баши»

44°58′47″ пн. ш. 34°36′33″ сх. д. / 44.97999954002777656° пн. ш. 34.60944366002777173° сх. д. / 44.97999954002777656; 34.60944366002777173Координати: 44°58′47″ пн. ш. 34°36′33″ сх. д. / 44.97999954002777656° пн. ш. 34.60944366002777173° сх. д. / 44.97999954002777656; 34.60944366002777173
Країна	Росія  Україна
Розташування	Україна Бахчисарайський район АР Крим
Найближче місто	Бахчисарай
Площа	24 га
Засновано	14 жовтня 1975
Оператор	Білогірське ДЛГ
Урочище Карасу-Баши (Автономна Республіка Крим)
Урочище Карасу-Баши у Вікісховищі

Уро́чище Карасу́-Баши́ (крим. Qarasuv Başı, Къарасув Башы)) — гідрологічна пам'ятка природи в однойменному урочищі національного значення у Кримських горах на теренах Бахчисарайського району АР Крим. Створена відповідно до Постанови Кабінету міністрів УРСР від 14 жовтня 1975 за № 780 шляхом реорганізації пам'ятки природи місцевого значення, затвердженої 1960 року.

Землекористувачем теренів урочища є Державне підприємство Білогірське державне лісове господарство. Урочище розташовано у квадраті 14 Новокленівського лісництва.

Пам'ятка належить до ІІІ категорії Міжнародного союзу охорони природи.

Площа пам'ятки 24 гектари. Найближчими поселеннями до пам'ятки є села Карасівка (крим. Qarasuv Başı) і Голованівка (крим. Başı). Вона розташована на схилі гірського плато Карабі-Яйла плато Карабі-Яйла Головного пасма Кримських гір, чия висота становить близько 1000 м н. р. м. Крім того на плато знаходяться ще декілька пам'яток природи і заповідників:

• Ботанічний заказник «Карабі-яйла» на плато для захисту лікарські рослини
• Ботанічна пам'ятка природи «Гора Каратау» на верхньому плато для захисту букового пралісу^[1] (Fagus sylvatica Linnaeus)
• Ботанічна пам'ятка природи «Карабі-яйлинська котловина» для збереження роговика Біберштейна
• Геологічна пам'ятка природи Карстова шахта Солдатська на Карабі-яйлі — найглибша печера України
• Геологічний заказник «Гірський карст Криму»

В урочищі на схилі плато Карабі-яйла за великим каменем розміщене джерело Карасу-Баши^[2] (крим. Qarasuv Başı)) — найбільше карстове джерело води Криму продуктивністю 200л/с до 1,39 м³/хв. Це джерело не пересихає і не замерзає, при температурі води впродовж року від +9 до +11 °C. Потік води зменшився з будівництвом насосної станції, що подає воду в Білогірський район. Джерело вперше описував 1786 француз Жильбер Ромі, а 1794 тут побував академік Петер-Симон Паллас. Звідси розпочинається річка Біюк-Карасу, що є правою притокою Салгиру.

Вода потрапляє до джерела з усіх карстів плато печерою Су-Учхан-Коба (Печера падаючої води), чия довжина становить 20 м при глибині 26 м. Весною в період водопілля витрата води доходить до 39,2 м³/сек. Тоді вода пробивається навколо каменя на висоті до 3 метрів. Вище за течією весною при швидкому таненні снігу ненадовго оживає двокаскадний водограй «Дівочі сльози»^[3] заввишки 20 метрів. Воно живиться з прісноводного безстічного озера Великий Когей^[4] біля північного краю плато Карабі-яйла. Великий Когей є одним з п'яти прісноводних озер Криму і найбільшим і найглибшим з чотирьох яйлових озер. Весною його площа сягає 0,11 км² при глибині 1,5 м, а влітку воно зазвичай пересихає^[5].

З двох сторін круті схили урочища вкриті уламками каміння, валунами і густо зарослі дубово-грабового лісу з корчами дерну (Cornus mas L.), кизилу, ліщини (Corylus avellana L.), ожини (Eubatus).

• Крым: книга рекордов, (Симферополь, «Сонат», 1999

• Карасу-Баши. Пробуждение зверя [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
• ВОДОПАДЫ СЕВЕРНЫХ ГОРНЫХ СКЛОНОВ. ВОДОПАД ПЕЩЕРЫ ПАДАЮЩЕЙ ВОДЫ (рос.)
• Водопады Крыма… [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
• Памятники природы Главной крымской гряды [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
• Источник Карасу-Баши в Белогорском районе (+фото) (рос.)