Углич
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| місто Углич | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Углич | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Ярославська область | ||||
| Муніципальний район | Углицький район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 78 420 | ||||
| Код ЗКТМО: | 78646101001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 937 | ||||
| Населення | 34 972 особи (2008) | ||||
| Площа | 27 км² | ||||
| Поштовий індекс | 152610 | ||||
| Телефонний код | +7 48532 | ||||
| Географічні координати: | 57°32′ пн. ш. 38°20′ сх. д. / 57.533° пн. ш. 38.333° сх. д.Координати: 57°32′ пн. ш. 38°20′ сх. д. / 57.533° пн. ш. 38.333° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 150 м | ||||
| Водойма | річка Волга | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | uglich.ru | ||||
| Міський голова | Шереметьева Э. М. (рос.) | ||||
| Мапа | |||||
  Углич | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.png)
.png)
У́глич[1] (рос. Углич) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Углицького району Ярославської області.
Населення 37,1 тис. жителів (2005).
Місто розташоване на річці Волга (Углицьке водосховище). Залізнична станція (47-кілометрова гілка від станції Калязін, розташованої на лінії Москва — Сонково), порт на Волзі.
На думку М. Фасмера, назва міста пов'язана з дав.-рус. угълъ («кут, вугол»): Волга тут насправді робить закрут, «вугол»[2]. За іншими версіями, топонім походить від дав.-рус. угъль («вугілля»), ніби внаслідок існування тут у давнину вуглярського промислу; чи від назви племені уличі (угличі), що жили по берегах Дунаю й Дністра[3].
Углич засновано у 937 році (за Іпатіївським літописом у 1148).
Углич був столицею невеликого князівства з 1218 по 1328, коли місцеві князі продали свої права великому князю московському.
15 травня 1591 року у місті був убитий (або зарізався сам) молодший син Івана Грозного — Дмитро Углицький[4].
Серед провідних промислових підприємств міста:
- завод «Станкотех»
- завод «Угличмаш»
- експериментально-механічний завод (випускає обладнання для маслосироробних підприємств)
- завод будівельного обладнання
- сироробний завод (широко відомі «Углицькі» сири)
- завод мінеральних вод
- біофабрика
- птахофабрика
- лісокомбінат
- льонозавод
- меблева фабрика
- завод з виробництва електричних кабелів і проводів, що належить французький компанії Nexans (відкрито в листопаді 2008 року)[5]
- фабрика з виробництва дверей Берсон
У межах міста розташована Углицька ГЕС. Також в Угличі знаходиться Всеросійський НДІ маслосироробства.
Годинниковий завод «Чайка» з весни 2006 року призупинив масове виробництво годинників. В наш час[коли?] спеціалізується на виробництві золотих і срібних жіночих і чоловічих наручних годинників.
Углич є одним з міст Золотого кільця Росії, часто відвідується туристами (у місті нерідко зупиняються круїзні теплоходи, що прямують по Волзі). У місті збереглися численні зразки російської архітектури.
- Історичним центром міста є кремль, що до XVI ст. слугував резиденцією удільних князів. На території кремля знаходяться:
- Мурована кам'яниця 1492 р. — двоповерхова палата, дещо спотворена перебудовою XIX ст. Це єдиний залишок палацу місцевих удільних князів.
- Спасо-Преображенський собор. 1700–1713 рр. На місці храму XV ст. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Фрески 1810–1811 рр. Іконостас з іконами XVII–XIX ст.
- Дзвіниця собору. Бароко. 1725–1730 рр.
- Церква Дмитра Царевича на Крові. 1692 р. Безстовпний п'ятибанний храм із трапезною та шатровою дзвіницею. Фрески та іконостас 1770-х рр. У церкві знаходиться дзвін кінця XVI ст. — т. зв. «ссыльный колокол».
Також на території міста збережені:
- Олексіївський монастир. Закладений у 1371 р. До нашого часу дійшли тришатрова трапезна церква Успіння (1628–1630-і рр.) та п'ятибанна церква Усікновіння голови Івана Предтечі, 1681 р.
- Воскресенський монастир. Відомий з XIII ст. Споруди монастиря об'єднані галереями у єдиний ансамбль, що будувався одночасно. Воскресенський собор, Смоленська трапезна церква та дзвіниця — все 1674–1677 рр.
- Церква Різдва Іоанна Предтечі на Волзі. 1690 р. Безстовпний п'ятибанний храм із двома приділами, трапезною та шатровою дзвіницею.
- Богоявленський монастир. Відомий з 1584 р. Споруди XVII–XIX ст.
- Корсунська церква. 1730 р.
- Казанська церква. 1778 р., бароко.
- Церква Іллі Пророка в Золоторуччі. 1753 р., наришкінський стиль.
- Церква Дмитра Царевича на Полі. 1798—1814 рр., класицизм.
- Громадянська забудова міста включає ряд класицистичних пам'яток XVIII–XIX століть.
В 11 км від міста, в селі Улейма розташований Миколо-Улейминський монастир (заснований у 1460 р. Це великий ансамбль споруд XVII–XVIII ст. Включає:
- Муровані стіни і вежі. 1700–1713 рр. Збудовані за зразком тогочасних російських фортець, проте оборонного значення не мали.
- Троїцька надбрамна церква. 1713–1717 рр.
- Микольський собор. 1677 р. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із пізнішими прибудовами.
- Введенська трапезна церква. 1689–1695 рр. Із шатровою дзвіницею.
За 12 км від міста, в селі Дивна Гора — мурована Троїцька церква колишнього Дивногорського монастиря, 1674–1694 рр. Великий безстовпний п'ятибанний храм із трапезною, ґанками та шатровою дзвіницею.
-
Палати удільних князів. 1492 р. -
Церква Дмитра Царевича. 1692 р. -
Спасо-Преображенський собор та дзвіниця. Початок XVIII ст. -
Івано-Предтеченська церква на Волзі. 1690 р. -
-
Храми Олексіївського монастиря - XVII ст. -
Храми Воскресенського монастиря. XVII ст. -
Казанська церква. XVIII ст. -
Іллінська церква. XVIII ст. -
Корсунська церква. 1730 р. -
-
Трапезна церква Улеймінського монастиря. XVII ст.
.JPG)
В Угличі працює 11 музеїв:
- Углицький державний історико-архітектурний і художній музей
- Історико-музична експозиція «Углицькі дзвони»
- Музей міського побуту
- Музей годинників годинникового заводу «Чайка»
- Музей ляльок
- Музей тюремного мистецтва
- Музей-клуб «Росія-Волга»
- Музей міфів і забобонів російського народу
- Музей історії російської горілки
- Музей «Дитинства XIX століття»
- Центральний музей історії гідроенергетики Росії
- Народилися
- Лазоркін Віталій Ілліч (1945—2021) — український військовослужбовець, науковець, громадський діяч.
- Чистяков Євген Михайлович (1920—1960) — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу.
- Навчалися
- Берггольц Ольга Федорівна (1910—1975) — російська поетеса і письменниця — у 1918 — 1921 рр. навчалася в місцевій школі, розташованій на території Богоявленського монастиря[ru].
- Дмитро Углицький — царевич, углицький князь, святий
- Роман Углицький — благовірний князь углицький, святий
- Адріан Углицький — православний святий
- ↑ Углич // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Этимологический словарь русского языка / авт.-сост. М. Фасмер
- ↑ Как Углич получил свое название. — visituglich.com.
- ↑ Царевич Дмитрий был убит по заказу Бориса Годунова. histrf.ru (рос.). Процитовано 18 липня 2020.
- ↑ Кабельный завод Nexans в Угличе будет выпускать продукцию на 60 млн евро — технологии, кабели, Nexans — Росбалт-Бизнес[недоступне посилання] // rosbalt.ru
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Углич |
| ||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
