Уборть
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Уборть | |
|---|---|
 | |
| 52°06′05″ пн. ш. 28°27′56″ сх. д. / 52.101444440027776750° пн. ш. 28.46557500002777985° сх. д. | |
| Витік | на південь від с. Андрієвичі |
| • координати | 50°42′25″ пн. ш. 27°53′54″ сх. д. / 50.70700000002777585° пн. ш. 27.89840000002777742° сх. д. |
| Гирло | Прип'ять |
| • координати | 52°06′03″ пн. ш. 28°28′09″ сх. д. / 52.101100000027777526° пн. ш. 28.469200000027779396° сх. д. |
| Басейн | басейн Прип'яті |
| Країни: |  УкраїнаЖитомирська область,  БілорусьГомельська область |
| Регіон | Гомельська область Житомирська область |
| Довжина | 292 км |
| Площа басейну: | 5 820 |
| Середньорічний стік | 23 м³/с |
| Притоки: | Бересток, Мала Глумча, Бровник, Зольня, Кам'янка, Глибока Велика, Радоробель, Юрівка, Лядська, Глушковицький, Нересня, Литоша, Вигоща, Сліпча (ліві); Вершина, Мокришка, Телина, Зровенька, Угля, Радча, Кишинська, Мудрич, Замликів, Либожада, Мутвиця, Погранична, Силець, Перга, Свидовець, Плотниця, Вішалка, Жмурня, Молода, Острожанка (праві) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У́борть — річка в Звягельському та Коростенському районах Житомирської області (Україна) і Гомельській області (Білорусь). Тече територією Поліської низовини. Права притока Прип'яті (басейн Дніпра).
Довжина Уборті 292 км, площа водозбірного басейну — 5 820 км². Серед ширина річища 10—15 м, у пониззі 50—60 м; течія повільна, похил річки 0,34 м/км. Річкова долина майже по всій довжині невиразна. Заплава двостороння, переважно заболочена, розчленована старицями та осушувальними каналами. Річище звивисте, у нижній течії утворює меандри, є острови. Основне живлення снігове та дощове. Характерна весняна повінь (до 50 % річного стоку). Річка сплавна; споруджено ставки.
Витоки розташовані на південному сході від Яблунівки (колишнє село Цицелівка) біля болота Гали[1]. Спочатку річка тече на північний захід, перед містом Олевськом повертає на північний схід, впадає у Прип'ять на південь від міста Петриков (Білорусь).
Бересток, Мала Глумча, Бровник, Зольня, Кам'янка, Глибока Велика, Радоробель, Юрівка, Лядська, Глушковицький, Нересня, Литоша, Вигоща, Сліпча, Коростенька (Стара Уборть).
Мокришка, Телина, Угля, Радча, Кишинська, Мудрич, Замликів, Либожада, Мутвиця, Погранична, Силець, Перга, Свидовець, Плотниця, Вішалка, Жмурня, Молода, Острожанка.
- Вершина - невелика річка, довжиною приблизно 4 км., в колишньому Ємільчинському районі Житомирської області. Протікає через село Андрієвичі [2] [3] [4]. Ліва притока - Очеретинка[5]
Над річкою населені пункти: смт Ємільчине, місто Олевськ (Україна); Лельчиці (Білорусь); чимало сіл.
Назва річки Уборті походить за однією з версій від «борті». За легендою раніше у лісах з дерев у цю річку стікав мед диких бджіл, тож вода ставала коричневою та солодкою.
Уборть важлива річка для збереження різноманіття аборигенних видів риб. Тут живуть плітка звичайна, бистрянка російська, окунь звичайний, пічкур звичайний, слиж звичайний та інші види риб. Також в Уборті ще можна зустріти міногу українську, тварину з класу Міноги.
-
Річка Уборть. Коростенський район, Житомирська Область. -
Річка Уборть. Коростенський район, Житомирська Область. -
Річка Уборть. Коростенський район, Житомирська Область.
- ↑ Мапа Шуберта // аркуш 21-6-2.
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXII, лист: 6. Показаны территории: Волынской губернии
- ↑ Словник гідронімів України / – К.: Наукова думка, 1979. – С.100
- ↑ Лист карти М-35-044
- ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 407
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Джерела Уборті : іст.-краєзн. фотонарис / Володимир Яценко. - Новоград-Волинський : НОВОград, 2013. - 55, [1] с. : іл., фот. - Л-ра: с. 54-55. - ISBN 978-966-2370-26-3
| ||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
