А-32
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
А-32 (Т-32, Т-34 зр.1938) | |
---|---|
Тип | середній танк Схема: класична |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
Оператори | СРСР |
Історія виробництва | |
Розробник | Кошкін, КБ-24 |
Виробник | Завод №183 (Харків) |
Виготовлення | 1939 |
Виготовлена кількість | 1 |
Характеристики | |
Вага | 19,0 |
Довжина | 5960 |
Ширина | 2650 |
Висота | 2435 |
Обслуга | 4 |
Калібр | 76,2-мм Л-11 |
Приціл | телескопічний ТОП, панорамний ТП-1 |
Броня | сталева катана поверхнево загартована |
Другорядне озброєння | 2 × 7,62-мм ДТ-29 |
Двигун | V-подібний 12-циліндровий дизельний рідинного охолодження з безпосереднім уприскуванням В-2 500 |
Підвіска | типу Крісті |
Швидкість | шосе: 65 |
А-32 у Вікісховищі |
А-32 або Т-32— радянський середній гусеничний танк. Єдиний дослідний зразок показали у вересні 1939 року разом з А-20 на полігоні в Кубинці керівництву НКО і членам уряду. Був прийнятий радянським командуванням для подальших доробок і в підсумку став знаменитим Т-34.
У вересні 1938 року за підсумками розгляду макета танка БТ-20 було ухвалено рішення про виготовлення трьох танків (одного колісно-гусеничного і двох гусеничних) та одного бронекорпуса для випробувань обстрілом. До початку 1939 р. КБ-24 виконало робочі креслення по А-20 та почало проєктування А-20Г. «Г» — гусеничний, згодом одержав позначення А-32.
Після введення буквених індексів для машинобудівних виробництв урядом СРСР в 1930-х рр.., у найменуванні виробів вироблених на цих виробництвах стали використовувати ці індекси. «А» — індекс присвоєний Харківському паровозобудівному заводу. «А-32» — виріб розроблений ХПЗ[1].
У лютому 1939 року, на черговому засіданні Комітету Оборони було ухвалено рішення про виготовлення дослідних зразків обох танків та виділення на це коштів. При цьому за однією з версій військові, які бажали отримати «кавалерійський» танк, наполягали на споруді лише колісно-гусеничного А-20, і лише наполегливість керівника КБ-24 М. І. Кошкіна переконала комісію в необхідності та можливості побудови обох танків. За іншою версією, вимога про будівництво лише А-20 ґрунтувалося на тому, що в жорсткі терміни, конструктори можуть не впоратися з будівництвом двох машин, а кошти і час будуть витрачені марно.
Проте, в травні 1939 року обидва танки були виготовлені та почалися їх ходові випробування. За результатами випробувань А-20 показав трохи кращу рухливість при русі на колесах, але поступився А-32 в прохідності, крім того, можливості ходової частини А-20 не дозволяли посилити бронезахист та озброєння, тоді як на А-32 до початку спільних випробувань, встановили 76-мм гармату Л-10, а товщина броні була більше на 5 — 10 мм і було можливо її подальше збільшення.
Наприкінці вересня 1939 після показу А-20 і А-32 (водій-випробувач М. Ф. Носик) на полігоні в Кубинці керівництву НКО і членам уряду було ухвалено рішення про збільшення товщини броні А-32 до 45 мм, після чого почалися ходові випробування танка А-32, довантажений баластом (при цьому на танку була встановлена башта від А-20 з 45-мм гарматою). «Броня товста, як шматок українського сала», — жартували конструктори на ХПЗ.[2] 19 грудня на засіданні Комітету оборони, за результатами випробувань А-32, було ухвалено постанову № 443, яка наказувала:
КОМІТЕТ ОБОРОНИ при РНК Союзу РСР
ПОСТАНОВЛЯЄ:
- Прийняти на озброєння РСЧА:
- …
- Танк Т-32 — гусеничний, з дизель-мотором В-2, виготовлений заводом № 183 Наркомсреднемашпрома, зі наступними змінами:
- а) збільшити товщину основних бронелистів до 45 мм;
- б) поліпшити оглядовість з танка;
- в) встановити на танк Т-32 наступне озброєння:
- 1) гармату Ф-32 калібру 76 мм, спарену з кулеметом калібру 7,62 мм;
- 2) окремий кулемет в радиста — калібру 7,62 мм;
- 3) окремий кулемет калібру 7,62 мм;
- 4) зенітний кулемет калібру 7,62 мм.
- Присвоїти вказаному танку назву Т-34.
До березня 1940 року завод мав збудувати два танки та закінчити їх заводські випробування.
- Л. Н. Васильева, И. Желтов, Г. Ф. Чикова. Правда про танк Т-34. — Москва : Атлантида — XXI век, 2005. — 480 с. — 5 000 прим. — ISBN 5-93238-079-9.
- Сайт BATTLEFIELD.RU [Архівовано 3 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Бронетехніка СРСР у 1920—1930 роки | ||
---|---|---|
Танкетки | «Щитоноска» · Т-17 · Т-21 · Т-22/Т-23 · «Фордзон» · Т-25 · Т-27 · Рухлива вогнева точка · РКГ · Д-7 · Д-44 | |
Малі танки | ||
Танки супроводу | ||
Маневрені танки | ||
Танки прориву | ГУВП */ГУВП** · ТГ-VI · Т-30 · ТП-1 · ТГ-5 · Т-42 · ТА-3 · Т-35 · Танк Сіркена · Танк Данченко · Т-28 · Т-39 · Т-29 · Танки прориву КБ ЛКЗ · Т-112 · СМК · Т-100 · Об'єкт 115 · Об'єкт 0-50 · Об'єкт 103 · ВЛ · Т-100-Z | |
Хімічні танки | ||
Інженерні танки | СТ-26/УСТ-26 · СБТ-5 · ДМТ-28 · СБТ-2 · СТ-27 · ІТ-28 · СТ-26СО · Т-26ТС | |
Легкі САУ | «Арсеналець» · Т-27М · СУ-1 · СУ-2 · «Путіловець» · СУ-3 · СУ-76 · СУ-6 · СУ-5 · АТ-1 · СУ-26 · СУ-37 · СУ-45 | |
Середні та важкі САУ | 152-мм берегова САУ Толочкова · СУ-7 · СУ-8 · СУ-14/СУ-14-1 · СУ-100-Y · Об'єкт 212 | |
Легкі бронеавтомобілі | ||
Середні бронеавтомобілі | ||
Важкі бронеавтомобілі | БА-5 · БА-11 | |
Плаваючі бронеавтомобілі | БАД-2 · ПБ-4 · Бронеавтомобіль на повітряній подушці · ПБ-7 | |
Хімічні бронеавтомобілі | Д-18/37 · БЗБ-1000/800 · КС-18 · БА-23 | |
САУ на автомобільному шасі | СУ-12/СУ-1-12 · СУ-4 · 29К · 4М | |
Бронетранспортери | Д-14 · ТР-1 · ТР-4 · Бронетранспортер Шітікова · БА-22 | |
Броньовані тягачі | АТ-42 · «Піонер» · Т-20 «Комсомолець» · Т-26Т | |
Броньовані аеросани | Бойові аеросани Гроховського | |
Моторизовані броньові вагони | Д-1 · Д-2 · КЗ-1 («Красная звезда-1») · МБВ | |
Броньові дрезини | Д-37 · БТД · ДТР · ДШ · БД-39 · БД-41 · Ленінградська броньована дрезина | |
Курсивом виділені дослідні і ті зразки, що не пішли в серійне виробництво |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.