село Триліси
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Фастівський
Громада	Кожанська селищна громада
Основні дані
Засноване	до 1651
Населення	2389
Площа	9,06 км²
Густота населення	263,69 осіб/км²
Поштовий індекс	08552
Телефонний код	+380 4565
Географічні дані
Географічні координати	49°59′19″ пн. ш. 29°50′21″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 29.83917° сх. д. / 49.98861; 29.83917Координати: 49°59′19″ пн. ш. 29°50′21″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 29.83917° сх. д. / 49.98861; 29.83917
Середня висота над рівнем моря	186 м
Водойми	р. Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради	08552, с. Триліси, вул. Горького, 22
Карта
Триліси
Триліси
Мапа
Триліси у Вікісховищі

Трилі́си — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 2389 осіб. Входить до складу Кожанської селищної громади .

Ботанічний заказник місцевого значення «Череківщина» (автори обгурунтування координатор КЕКЦ, к.б.н. Парнікоза І. Ю., директор КЕКЦ Борейко В. Є.)

Об'єкт розташований на території с. Триліси. Загальна площа 32,4 га. Об'єкт включає лісове урочище «Череківщина», а саме кв. 126. виділи 1, 2, 3, 4, 5, 6 Фастівського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство». Землекористувачем є ДП «Фастівське лісове господарство».

Об'єкт є ділянкою височини над заплавою річки Кам'янки, вкриту лісовою, а частково також лучно-степовою рослинністю.

На початку XVIII ст. на території Череківщини родиною графів Браницьких було закладено лісовий парк для прогулянок і відпочинку, в якому були посаджені найрізноманітніші види листяних дерев, кущів, квітникових і трав'янистих рослин. Ще і до цього часу збереглися доріжки алей. Всі вони ведуть до центру парку. У колишньому парку розвинулися процеси натуральної сильватизації. І хоча бур'янисті види ще поширені, часто зустрічаються рослини природного неморального лісу: копитняк європейський, пшінка, рясти, фіалка запашна, медунка темна, яглиця звичайна тощо. Значні площі займає угруповання осоки волосистої, характерної для неморальних грабово-дубових лісів Придніпровської височини. Серед чагарників зустрічається природний вид — бруслина бородавчаста. Серед молодих дерев ясена, клена та подекуди дуба, збереглися поодинокі поважного віку липи та дуби. На відкритих лучно-степових схилах, що звернені на південний захід поширені численні види ксеротермічних угруповань — типчак — костриця борозенчаста (домінант), цибуля подільська, материнка звичайна, дика морква, миколайчики рівнинні тощо. Загалом флора урочища флора надзвичайно багата і різноманітна. На території даного лісового масиву росте понад 20 видів дерев, понад 10 видів кущів та понад 80 видів трав'янистих та квіткових рослин. Є серед них і цікаві та цінні рослини, які ще пів віку назад зустрічалися часто, а зараз вже стали рідкісними, а багато з них — під загрозою зникнення. Це підсніжник звичайний занесений до Червоної книги України та проліска дволиста, що перебуває під охороною на території Київської області.

Велика і стійка популяція підсніжника становить найважливішу цінність даного урочища і є головною підставою необхідності створення тут ботанічного заказника.

На території заказника спостерігається значна кількість вітровалу, на якому розвиваються різноманітні гриби. Це свідчення того, що в колишньому парку протікають процеси відновлення природних процесів. На стовбурах дерев поширені лишайники — зокрема фісція сіра.

Тваринний світ урочища завдяки поєднанню лісових та лучно-степового біотопу також дуже різноманітний. Так зокрема тут звичайними є такі червонокнижні комахи, як джміль яскравий, ксілокопи звичайна та фіолетова, махаон, жук-олень.

До наших днів^[коли?] дійшло декілька легенд, в яких розкривається походження назви «Череківщина». За однією з них, за поселенням, на одній з найбільших височин було збудовано підземелля, виходи з якого були зроблені в різні сторони, в тому числі і до річки Кам'янки. В підземеллі катували людей. Там їх і хоронили. Пізніше над підземеллям поселилося багато лисиць, які вигрібали з поховань людські останки. Гора дістала назву Лиса, а територія підземелля — Череківщина.

«Череківщина» — одне з улюблених місць відпочинку жителів села Триліси.

Враховуючи велику наукову цінність об'єкта, його оголосили ботанічним заказником місцевого значення, з додержанням на його території таких вимог:

1. Заборона забудови, розкладання багать, засмічування та забруднення території;
2. Заборона збору рослинних, тваринних та сировинних ресурсів.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

В селі народився Гурський Іван Францович (1902—1981) — український радянський живописець.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Про село Триліси на порталі Фастів. БІЗ^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Новини села Триліси^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Триліси — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)

• Український Генеалогічний Форум

п о р Васильківський повіт Повітове місто Васильків Міста та містечка Біла Церква • Рокитна • Фастів • ... Волості Барахтянська • Білоцерківська • Блощинська • Василівська • Васильківська • Великополовецька (Половецька Велика) • Веприківська • Вінцентівська • Гребінківська • Єзерянська • Ковалівська • Кожанська • Ксаверівська (Мотовилівська) • Малополовецька (Половецька Мала) • Ольшаницька • Острівська • Рокитнянська • Трушківська • |Узинська • Фастівська • Черкаська • Шамраївська Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) Барахти • Бикова Гребля • Барахтянська Вільшанка • Велика Мотовилівка • Велика Снітинка • Велике Половецьке • Вільшанська Новосілка • Вінцентівка • Гребінки • Дрозди • Дулицьке • Житні Гори • Ковалівка • Кодаки • Ксаверівка • Мотовилівка • Красноліси • Макіївка • Мала Вільшанка • Мале Половецьке • Мар'янівка • Матюші • Насташка • Ольшаниця • Острійки • Пищики • Плесецьке • Розаліївка • Ромашки • Роток • Саварка • Сидори • Синява • Спендівка • Телешівка • Тростинка • Трушки • Узин • Фурси • Шамраївка • Шарки • Шкарівка • Юзефівка • Янківка • Яхни • Яцьки

п о р Населені пункти Фастівського району Міста Боярка · Фастів Смт Борова · Глеваха · Калинівка · Кожанка · Чабани Села Багрин · Березенщина · Бишів · Бобриця · Борисів · Бортники · Варовичі · Василівка · Велика Мотовилівка · Велика Офірна · Велика Снітинка · Велика Солтанівка · Великі Гуляки · Веприк · Весела Слобода · Вишня · Вишняки · Вільне · Вільшанська Нива · Віта-Поштова · Волиця · Гатне · Гвардійське · Горобіївка · Грузьке · Данилівка · Деминівка · Дерев'янки · Дзвінкове · Діброва · Дідівщина · Дмитрівка · Дорогинка · Єлизаветівка · Жорнівка · Забір'я · Зайців · Залізне · Зелений Бір · Іванків · Клехівка · Княжичі · Кобці · Кожухівка · Козичанка · Конопельки · Кончаки · Королівка · Кощіївка · Крушинка · Крячки · Леонівка · Липовий Скиток · Лишня · Лубське · Мала Бугаївка · Мала Офірна · Мала Снітинка · Мала Солтанівка · Малополовецьке · Малютянка · Мархалівка · Млинок · Мостище · Мотовилівка · Мотовилівська Слобідка · Нове · Новосілки (Боярська міська громада) · Новосілки (Чабанівська селищна громада) · Нові Опачичі · Оленівка · Осикове · Перевіз · Пилипівка · Півні · Плесецьке · Порадівка · Пришивальня · Путрівка · Руликів · Скригалівка · Скрипки · Соснівка · Софіївка · Ставки · Степове · Тарасенки · Тарасівка (Боярська міська громада) · Тарасівка (Кожанська селищна громада) · Томашівка · Триліси · Фастівець · Федорівка · Ферма · Хлепча · Чорногородка · Юрівка (Гатненська сільська громада) · Юрівка (Томашівська сільська громада) · Яблунівка · Ярошівка · Ясногородка · Яхни

Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.