Третьяковська (станція метро)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Координати: 55°44′27″ пн. ш. 37°37′39″ сх. д. / 55.74083° пн. ш. 37.62750° сх. д.
| Третьяковська (південний зал) | |
|---|---|
Калузько-Ризька лінія Калінінська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна трисклепінна |
| Глибина закладення | 46 м |
| Стара назва | Новокузнецька (до червня 1983) |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 3 січня 1971 року |
| Архітектор(и) | В. Г. Поликарпова (рос.) і А. А. Марова (рос.) |
| Пересадка на |  «Новокузнецька»А: м90, н8 |
| Виходи до | Мала Ординка, Кліментовський провулок |
| Час відкриття | 5:30 |
| Час закриття | 1:00 |
| Код станції | 097 (Калузько-Ризька лінія) |
 | |
| Третьяковська (північний зал) | |
|---|---|
Калузько-Ризька лінія Калінінська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна трисклепінна |
| Глибина закладення | 46 м |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 11 січня 1986 |
| Архітектор(и) | Р. І. Погребний[ru], В. З. Филіппов[ru] |
| Пересадка на | «Новокузнецька» А: м90, н8 |
| Виходи до | Мала Ординка, Кліментовський провулок |
| Час відкриття | 5:30 |
| Час закриття | 1:00 |
| Код станції | 085 (Калінінська лінія) |
| |
| Калінінська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Третьяковська» (рос. Третьяковская) — станція Калузько-Ризької та Калінінської ліній Московського метрополітену кросплатформового типу. Розташована між станціями «Китай-город» і «Жовтнева» і одночасно є кінцевою станцією Калінінської лінії (наступна за станцією «Марксистська»). Станція має два коди і є чотирипікетовим транспортним вузлом.
Південний зал станції було відкрито 3 січня 1971 у складі Калузького радіусу. До червня 1983 станція мала назву «Новокузнецька»; нинішню назву — по розташованій неподалік Третьяковській галереї.
11 січня 1986 було відкрито північний зал станції. Цього дня на одну з колій нового залу було переключено рух поїздів Калузько-Ризької лінії у напрямку станції «Жовтневої». Наступні два тижні виконувалися роботи з переключення старої колії у південному залі для Калінінської лінії. 25 січня 1986 було відкрито рух поїздів по Калінінській лінії. Серед колійного розвитку зберігся один з двох сполучних з'їздів з Калінінської на Калузько-Ризьку лінію.
У складі «Третьяковської» — два зали через так звану «кросплатформову» пересадку: для того щоб здійснити пересадку на іншу лінію, достатньо перейти на протилежну сторону платформи. Потрапити до паралельного залу можна по сходовому переходу, входи в який розташовані у центрі залів. При проходженні по Калузько-Ризької лінії на південь для пересадки необхідно перейти в інший зал. У південний зал прибувають потяги Калузько-Ризької лінії, що прямують у бік станції «Китай-город», і поїзди Калінінської лінії, що прямують у бік станції «Марксистська»; в північний зал прибувають потяги Калузько-Ризької лінії, що прямують до станції «Жовтнева»; на потяги Калінінської лінії з північного залу посадки немає, оскільки там кінцева станція. Така система пересадки вважається зручною для пасажира, але, з незвички, може трохи збити з пантелику.
Станція з колійним розвитком — 5 стрілочних переводів, ССГ для переходу рухомого складу між лініями, 1 станційна колія для обороту та відстою рухомого складу та 2 колії для відстою рухомого складу.
Стрілочний перевід № 6 розташований на II головній колії Калузько-Ризької лінії. Управління стрілочними переводами та світлофорами напівавтоматичної дії здійснюється з поста централізації станції «Третьяковська» Калінінської лінії.
Станція не має наземних вестибюлів; вхід (з Малої Ординки і Климентівського провулка) здійснюється через підземний перехід (в який з вулиці є тільки один вхід). Підземний вестибюль у обох залів спільний; в нього ведуть ескалаторні нахили.
Крім пересадки між Калузько-Ризької та Калінінської лініями, з «Третьяковської» можна здійснити пересадку на станцію «Новокузнецька» Замоскворіцької лінії. Всього існує 3 діючих переходи (2 обладнаних ескалаторами торцевих і 1 сходовий у центрі південного залу), а також є заділ під сходовий перехід у центрі північного залу. У торці південного залу починається перехід в торець «Новокузнецької» (ескалатор працює тільки в сторону від Новокузнецької); з торця північного залу по переходу можна потрапити в центральну частину «Новокузнецької» (ескалатор працює в обидві сторони). Також у центрі південного залу є сходові марші довшого переходу на південну частину платформи «Новокузнецької». На виході з цього переходу на «Новокузнецькій» були турнікети, що не пропускали пасажирів назад (демонтовані в 2011 р.). У північному залі є невикористовувані закриті сходові марші планованого раніше переходу у північну частину платформи «Новокузнецької»[1].
Конструкція станції — пілонна трисклепінна станція глибокого закладення (глибина — 46 м)
Пілони і колійні стіни південного залу оздоблені сірим мармуром, підлога викладена сірим гранітом. Колійні стіни північного залу оздоблені рожевим мармуром; їх прикрашають бронзові портрети російських художників (роботи А. Н. Бурганова). Світильники знаходяться у верхній частині пілонів.
Неподалік від входу до станції «Третьяковська» розташований Музей Ігоря Талькова, російського поета і виконавця.
- Калузько-Ризька лінія
- Офіційний сайт Московського метрополітену(рос.)
- Сайт «Московське метро» [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Сайт «METRO.Фотоальбом» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт «Прогулянки по метро»
- Калінінська лінія
- Офіційний сайт Московського метрополітену(рос.)
- Сайт «Московське метро»(рос.)
- Сайт «METRO.Фотоальбом» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Третьяковська (станція метро)
- ↑ Алихашкин В. Передовые рубежи научно-технического прогресса // Метрострой. — 1983. — № 2. — С. 12.
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Китай-город | Калузько-Ризька лінія | Жовтнева | ||
| Кінцева | Калінінська лінія | Марксистська | ||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
