For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Треблінка.

Треблінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Треблінка
Зображення
Менеджер/директор Kurt Franzd, Франц Штангль і Irmfried Eberld
Країна  Республіка Польща
Адміністративна одиниця Косув-Ляцький
Каталожний код camps/2032
Кількість загиблих 800 000 ± 100 000
Оператор Підрозділи «Мертва голова»
Дата офіційного відкриття 1942
Час/дата припинення існування 1943
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Польщі
Кількість в'язнів 1000
Номер у польському реєстрі культурного надбання 757
Мапа
CMNS: Треблінка у Вікісховищі

Координати: 52°37′52″ пн. ш. 22°03′11″ сх. д. / 52.63111111113888541° пн. ш. 22.05305555558333452° сх. д. / 52.63111111113888541; 22.05305555558333452

Треблінка (пол. Treblinka) — 2 концтабори: Треблінка-1 (так званий «трудовий табір») і Треблінка-2 (винищувальний табір). Табори були організовані нацистами на території окупованої Польщі недалеко від села Треблінка (Мазовецьке воєводство), розташованого на віддалі бл. 80 км на північний схід від Варшави. Табір діяв з 22 липня 1942 до жовтня 1943. За різними джерелами, всього в Треблінці було вбито понад 700 000[1] — 850 000 чол.[2]. Оскільки останні відомі дані відносяться до 31 грудня 1942 року, а концтабір діяв до жовтня 1943 року, кількість жертв, ймовірно, набагато вища[3].

Історія табору

[ред. | ред. код]
Пам'ятний знак при в'їзді до Треблінки
Залізничні колії в Треблінці
Треблінка: Плита в пам'ять про польського письменика, педагога і публіциста єврейського походження Януша Корчака (Генрика Ґолдшміта), задушеного в газовій камері Треблінки разом зі своїми вихованцями 6 серпня 1942 року

Наказ про спорудження винищувального табору Треблінка було віддано рейхсфюрером СС Генріхом Гіммлером голові СС Варшавського району, Арпаду Віганду 17 квітня 1942 року. Будівництво табору розпочалося в кінці травня 1942 року.

Територія табору становила 24 га, вона була оточена подвійною огорожею висотою 3 метри, а також яром глибиною 3 метри. Перші 3 газові камери площею 48 м² були побудовані за таким же принципом, що і в таборі смерті Собібор. 22 липня 1942 почалося виселення євреїв з Варшавського гетто і східних районів Варшавського району в табір Треблінка-I.

В серпні-жовтні 1942 року було збудовано десять додаткових газових камер загальною площею 320 м². Після цього можна було знищити одночасно пасажирів, що прибули у 20 залізничних вагонах.

Персонал табору складався з 30 членів СС і близько 100 вахтманів представників різних етнічних груп — німців (фольксдойче), росіян, українців, поляків, словаків, болгар, представників республік Середньої Азії СРСР. Основну масу охорони складали полонені та колишні військові Червоної Армії:[4][5]

Майже всі колишні військові Червоної Армії перед цим пройшли відбір та тренування в концентраційному таборі Травники.

Від жертв до останнього моменту приховували, що їх чекає смерть. Це дозволяло в більшості випадків запобігати актам спротиву. Багато євреїв з Західної та Центральної Європи прибували в табір на звичайних пасажирських потягах (за купленими ними ж квитками), розраховуючи, що їх везуть на нове місце проживання. Євреїв зі Східної Європи привозили в забитих товарних вагонах, під охороною, не даючи води і харчів.

Після наповнення людьми, в камери, замасковані під душові, подавали вихлопні гази від двигуна важкого танка (іншим способом було викачування повітря з камер). Смерть наставала від задушення протягом пів години. Тіла вбитих спочатку закопували в великих колективних могилах, але весною 1943 року було наказано викопати тіла і спалити.

2 серпня 1943 року в Треблінці-2 було піднято повстання в'язнів, яке було жорстоко придушено, а табір ліквідовано. Одним з небагатьох учасників повстання, які вижили, став Самуель Вілленберг, який після війни написав книгу «Повстання в Треблінці».

Меморіал

[ред. | ред. код]

На місці табору Треблінка-2 споруджено пам'ятник-мавзолей та символічний цвинтар.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Yitzhak Arad Belzec, Sobibor, Treblinka: The Operation Reinhard Death Camps. Indiana University Press. 1987. ст. 87
  2. Vallentine Mitchell Extermination camp Treblinka. Witold Chrostowski, 2004 ст. 123
  3. Reinhard: Treblinka Deportations. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 8 вересня 2010.
  4. The Death Camp Treblinka by Alexander Donat — Holocaust Library New York 1979.
  5. Surviving Treblinka by Samuel Willenberg — Basil Blackwell 1989.

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Треблінка
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?