Тихвінський жіночий монастир УПЦ — жіночий монастир Дніпровської єпархії УПЦ МП у Центральному районі міста Дніпро. Розташований на західному схилі Кленового байраку.

Адреса: 49006, Дніпро, вулиця Надії Олексієнко, 171^[1]

Історія монастиря ведеться від догляду у Катеринославі хворої сироти-племінниці монахині Браїлівського жіночого монастиря Теофіли (Єфремової). Натхнені словами Теофіли катеринославські купці звернулися до єпископа Катеринославського й Таганрізького Платону для відкриття дівочого монастиря у Катеринославі. Ікону для монастиря було взято з Тихвінського чоловічого монастиря міста Тихвін у сучасній Ленінградській області, що чудом пережила пожежу у 1533—1584 роках коли ворог займав монастир.

1868 року на території Свято-Тихвінської жіночої громади зведений двохпрестольний зимовий храм великомучениці Варвари й закладено Тихвінський собор. До громади прибули монахині з Свято-Михайлівського Одеського й Золотоніського Красногірського монастирів. У 1877 році громада стала монастирем. На 1887 рік у монастирю було 287 монахинь, монастирю належало 700 десятин землі, цегляний завод, рукодільні майстерні, пасіка, Монастирський ліс.

1925 року радянська влада більшовиків закрила монастир й відкрила школу-інтернат для дітей інвалідів.

1942 року німецька влада дозволила відкрити монастир. Тихвінська ікона приховувалася 17 років ігуменею Генадією.

1959 року з нової хвилею боротьби з релігією радянська влада закрила й підірвала монастир.

1997 року відновилася релігійна громада монастиря. 1999 року Тихвінська ікона, що зберігалася у Свято-Троїцькому соборі була перенесена до Тихвінського монастиря.^[2]

Свято-Варварівський храм було відбудовано. На території колишнього монастиря продовжує діяти Дніпровський дитячий будинок-інтернат для дітей інвалідів.

• 
  Загальний вигляд на монастир
• 
  Дзвіниця Свято-Варварівського храму
• 
  Меморіал загиблим біля монастиря
• 
  Ікона Богородиці

• Сайт монастиря [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]