Титов Віталій Миколайович
Народився	24 червня (7 липня) 1907 Старі Вирки, Білопільський район, Україна
Помер	9 вересня 1980(1980-09-09) (73 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Харківський національний університет будівництва та архітектури
Науковий ступінь	Candidate of Technical Sciencesd і кандидат технічних наук
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Віталій Миколайович Титов (7 липня 1907(19070707), село Старі Вирки Харківської губернії, тепер Білопільський район Сумської області — 9 вересня 1980, місто Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 4—10-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 3-го і 5-го скликань. Член ЦК КПРС у 1956—1980 роках. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1952—1954 роках. Член ЦК КПУ в 1954—1961 роках. Кандидат технічних наук (з 1940 року).

Народився в селянській родині. Українець.

У 1923 році розпочав трудову діяльність на торфорозробках Калінінського цукрового заводу Курської губернії. З 1924 року працював робітником Леонтіївського радгоспу на Сумщині. У 1925 році вступив до комсомолу. У 1929—1930 роках — помічник директора Леонтіївського радгоспу.

У 1930—1935 роках навчався в Харківському інженерно-будівельному інституті.

Після закінчення інституту працював інженером у місті Свердловську, РРФСР. З 1935 року — аспірант, викладач, доцент Харківського інженерно-будівельного інституту.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1940 році захистив кандидатську дисертацію, здобув вчений ступінь кандидата технічних наук і звання доцента.

У 1941—1943 роках — викладач сільськогосподарського технікуму міста Чимкента Казахської РСР. У 1943—1944 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу Чимкентського міського комітету КП(б) Казахстану; завідувач відділу партійних органів Південно-Казахстанського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У 1944 — січні 1946 року — секретар, 2-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Харкова. У січні 1946 — 1947 року — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Харкова.

У квітні 1947 — січні 1950 року — секретар Харківського міського комітету КП(б)У. У січні — травні 1950 року — 2-й секретар Харківського міського комітету КП(б)У. 11 травня — вересень 1950 року — секретар Харківського обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1950 — 26 серпня 1953 року — 2-й секретар Харківського обласного комітету КП(б)У.

26 серпня 1953 — березень 1961 року — 1-й секретар Харківського обласного комітету КПУ.

У лютому 1961 — 1965 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

23 листопада 1962 — 29 вересня 1965 року — секретар ЦК КПРС. Одночасно, 23 листопада 1962 — 1964 року — голова Комісії ЦК КПРС з організаційних і партійних питань.

5 квітня 1965 — 24 лютого 1971 року — 2-й секретар ЦК Комуністичної партії Казахстану.

У грудні 1970 — вересні 1980 року — 1-й заступник постійного представника СРСР у Раді Економічної Взаємодопомоги.

• три ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• медалі

• Депутаты Верховного Совета СССР. Шестой созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1962. (рос.)
• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]

п о р Керівники Харківської області Перші секретарі Харківського обласного комітету КПУ Роман Терехов (1932—1933) Павло Постишев (1933—1934) Микола Демченко (1934—1936) Сергій Кудрявцев (1936—1937) Микола Гикало (1937) Олександр Осипов (1937—1938) Олексій Фролков (1938—1940) Олексій Єпішев (1940—1943) Ілля Профатілов (в. о., 1943—1944) Віктор Чураєв (1944—1948) Борис Коваль (в. о., 1948) Віктор Чураєв (1948—1950) Микола Підгорний (1950—1953) Віталій Титов (1953—1961) Микола Соболь (1961—1963) Микола Соболь (промисловий, 1963) Борис Вольтовський (сільський, 1963—1964) Григорій Ващенко (промисловий, 1963—1964) Григорій Ващенко (1964—1972) Іван Соколов (1972—1976) Іван Сахнюк (1976—1980) Владислав Мисниченко (1980—1990) Анатолій М'ялиця (1990—1991) Голови Харківського обласного виконавчого комітету Василь Кузьменко (1932—1933) Ілля Шелехес (1933—1934) Іван Федяєв (1934—1935) Григорій Прядченко (1935—1937) Микола Прокопенко (1937—1938) Григорій Бутенко (1938—1940) Петро Свинаренко (1940—1942) Артем Вахнюк (в. о., 1943) Дмитро Жила (в. о., 1943) Іван Волошин (1943—1954) Дмитро Піснячевський (1954—1963) Дмитро Піснячевський (сільський, 1963—1964) Костянтин Трусов (промисловий, 1963—1964) Дмитро Піснячевський (1964—1968) Андрій Бездітко (1968—1983) Олександр Масельський (1983—1990) Юрій Титов (1990—1991) Голови Харківської обласної ради Олександр Масельський (1991—1992) Володимир Тягло (1992—1994) Олександр Масельський (1994—1996) Володимир Тягло (1996—2002) Олексій Колєснік (2002—2004) Євген Кушнарьов (2004—2005) Олег Шаповалов (2005—2006) Васілій Салигін (2006—2008) Сергій Чернов (2008—2020) Артур Товмасян (2020—2021) Тетяна Єгорова-Луценко (з 2021) Голови Харківської обласної державної адміністрації Олександр Масельський (1992—1996) Олег Дьомін (1996—2000) Євген Кушнарьов (2000—2004) Степан Масельський (2004—2005) Арсен Аваков (2005—2010) Володимир Бабаєв (в. о., 2010) Михайло Добкін (2010—2014) Ігор Балута (2014—2015) Ігор Райнін (2015—2016) Юлія Світлична (2016—2019) Олексій Кучер (2019—2020) Айна Тимчук (2020—2021) Олександр Скакун (в. о., 2021) Олег Синєгубов (2021—)