Тимотеуш Ліпінський
пол. Tymoteusz Lipiński
Народився	24 січня 1797(1797-01-24) с. Деречин, нині Гродненської області Білорусі
Помер	7 вересня 1856(1856-09-07) (59 років) Варшава, нині Польща
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Російська імперія
Національність	поляк
Діяльність	історик, археолог, географ, педагог, нумізмат
Alma mater	Варшавський університет
Галузь	археологія
Вчене звання	професор
Членство	Краківське наукове товариствоd[1]
Рід	Липинські гербу Бродзицьd
Батько	Станіслав Ліпінський
Мати	Маріа (Маріанна) Олесницька-Гловач
У шлюбі з	правдоподібно, не був одруженим
Автограф
Тимотеуш Ліпінський у Вікісховищі

Тимоте́уш Ліпі́нський (пол. Tymoteusz Lipiński; 24 січня 1797, с. Деречин, нині Гродненської області Білорусі — 7 вересня 1856, м. Варшава^[2]) — польський історик, археолог, географ, нумізматик, професор^[2].

Народився 24 січня 1797 року^[3] у селі Деречин колишнього Новогрудського воєводства (тепер у Зельвенському районі Гродненської області Білорусі). Нащадок шляхетського роду гербу «Бродзиць»^[2]. Батько — Станіслав Ліпінський, майор Війська польського, матір — дружина батька Маріа (Маріанна) Олесницька-Гловач, родина якої мешкала на Волині. Тимотеуш рано втратив батьків, його опікуном став стрийко Юзеф Ліпінський.

Спочатку навчався в початкових школах у Гродненському повіті, потім за допомогою стрийка^[4] здобув ліцейну освіту у Варшаві, де навчався від 1811 року. З 1819-го студіював науки у Варшавському університеті, де здобув абсолюторіум на відділі наук і мистецтва, а одним з його викладачів був Л. Осінський (пол. L. Osiński). Завершив студії 1833 року.^{[джерело?]}

Брав участь в антиросійському повстанні 1830—1831 років на його початку як шереговець Народової Гвардії, однак потім відмовився від рангу підофіцера. Сумнівно, чи брав участь у наступних боях проти російської імператорської армії, залишився на теренах Польщі після поразки повстання.

У 1842—1854 роках був співробітником видання «Бібліотека Варшавська» (пол. Bablioteka Warszawska). У 1833—1851 роках учителював у варшавських школах, зокрема, викладав історію, польську мову, географію в Окружній школі (на вул. Фрета), потім у Реальній повітовій школі. У середині 1852 року виїхав до Львова для встановлення контактів з Августом Бельовським, кс. Садоком Барончом, Каролем Шайнохою та Оссолінеумом.^[5]

Він був зацікавлений у дослідженні давньої історії, подорожував по всій країні і зібрав інформацію, пов'язану з цим. Результатом цих досліджень є монументальна праця (у співавторстві з Міхалом Балінським)

• «Старожитня Польща з погляду історичного, географічного та статистичного» (три томи в чотирьох частинах; Варшава, 1843—1846 рр.).

Крім того, випущено в світ ще:

• «Повідомлення історичні, нумізматичні, про коронації образів Діви Марії в колишньої Польщі» (Варшава, 1850 р.);
• «Опис повіту Радомський» (Варшава, 1847 р.).

У рукописі він залишив:

• «Біографії великих поляків у XVIII столітті Життя.» І
• «Словник, що містить прислів'я, притчи, поради і способи мовлення.»

Багато його статей також біли розміщені в різних журналах^[6].

Правдоподібно, не був одруженим. Помер 7 вересня 1856 року, похований на Повонзківському цвинтарі^[2] (кватера 6, ряд 3^[7]). Його надгробок виготовлений і встановлений коштом братів і сестер.

• Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 270—271.
• Tyrowicz M. Lipinski Tymoteusz (1797—1856) // Polski Słownik Biograficzny. — Wroclaw; Warszawa; Krakow : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII. — S. 399—401. (пол.)

• Світлина надгробка Т. Ліпінського і його сестри Катажини Левоцької.
• Ярмошик Іван. Історія міста Житомира, селищ Чуднова, Слободища у висвітленні польських дослідників першої половини ХІХ ст. Міхала Балінського й Тимотеуша Ліпінського, м. Житомир.
• Tymoteusz Lipiński h. Brodzic (ID: 14.399.98). (пол.)
• Tymoteusz Lipiński i Katarzyna Lewocka. (пол.)

Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.