Теодор фон Оппольцер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Теодор фон Оппольцер | |
---|---|
Theodor Egon Ritter von Oppolzer | |
Народився | 26 жовтня 1841 Прага |
Помер | 26 грудня 1886 (45 років) Відень ·епідемічний висипний тиф[1] |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Місце проживання | Відень |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | математик, астроном |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | астрономія, геодезія, гравіметрія |
Заклад | Віденський університет |
Посада | викладач університету і голова |
Вчене звання | професор |
Членство | Леопольдина Австрійська академія наук Баварська академія наук Угорська академія наук Національна академія наук США |
Батько | Johann Ritter von Oppolzerd |
У шлюбі з | Coelestina Mautner von Markhofd |
Діти | Hilda von Oppolzerd Egon Oppolzerd Агата[d] |
Теодор фон Оппольцер у Вікісховищі |
Теодор фон Оппольцер (нім. Theodor Egon Ritter von Oppolzer; 1841—1886) — австрійський астроном.
Народився в Празі, в 1865 закінчив Віденський університет. З 1875 — професор цього університету. Член Віденської Академії наук (1882), член Національної академії наук США (1883).
Основні праці в галузі визначення орбіт комет і планет, вивчення сонячних і місячних затемнень, теоретичної астрономії, геодезії і гравіметрії. У 1880-1882 опублікував двотомний «Курс визначення орбіт комет і планет». У «Каноні затемнень» (1887), що став результатом майже двадцятирічної праці, обчислив елементи 8000 сонячних і 5200 місячних затемнень за період з 1207 до н. е. до 2163 н. е. В основу фундаментального дослідження була покладена теорія руху Місяця, розвинена П. А. Ганзеном, а потім переопрацьована Оппольцером. «Канон затемнень» важливий не тільки для астрономії, але і для історії і хронології. Він дозволив укласти в єдину тимчасову сітку багато подій стародавньої історії, розшифрувати літочислення древніх цивілізацій Сходу (Єгипту, Ассирії, Індії і Китаю), уточнити теорію руху Місяця, досліджувати вікове уповільнення обертання Землі. Написав дві великі роботи: про проект нової теорії руху Місяця і з дослідження астрономічної рефракції. У 1873 очолював у Австрії роботи, пов'язані з градусними вимірами, що проводилися в Європі. Організував роботи з визначення довгот більше 40 пунктів і брав участь в них. У 1884 виконав абсолютне визначення прискорення сили тяжіння, що стали основою так званої віденської системи відносних визначень прискорень сили тяжіння.
На його честь названо кратер на Місяці і астероїд 1492 Оппольцер. Крім того, астероїд 237 Целестина названий на честь його дружини і астероїди 153 Гільда і 228 Агата названі на честь його дочок.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Оппольцер Теодор. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Література та бібліографія | |
---|---|
Наука | |
Словники та енциклопедії | Біографічна енциклопедія астрономів (англ.) · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Allgemeine Deutsche Biographie · Biografický slovník českých zemí · Encyclopedia Treccani · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana |
Довідкові видання | |
Нормативний контроль | Autoritats UB: a1153593 · BNF: 15364995k · BNMM: 000064614 · CiNii: DA08899970 · CONOR.SI: 278253411 · FAST: 143599 · Freebase: /m/07dvrw · GND: 117139319 · ICCU: PUVV234032 · ISNI: 0000000083944189 · LCCN: n85801553 · Museo Galileo: 189253 · NCF: ncf11172095 · NLA: 1200856 · NLG: 240202 · NTA: 148794688 · RERO: 02-A003657159 · SHARE: 58105 · SUDOC: 079071252 · VcBA: 495/190297 · VIAF: 74155026 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.