С-1
Схема підводного човна типу «Середня»
Під прапором	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Віндава
Спуск на воду	8 серпня 1935
Виведений зі складу флоту	23 вересня 1936
Сучасний статус	23 червня 1941 року підірваний та затоплений екіпажем у порту Лібави; піднятий німцями та 7 серпня 1943 року затоплений біля Кіля під час підводних вибухових випробувань
Бойовий досвід	«Зимова війна» Німецько-радянська війна * Кампанія на Балтійському морі
Проєкт
Тип ПЧ	Середній торпедний ДПЧ
Розробник проєкту	№ 189, Ленінград
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	19,5 вузлів (36,1 км/год)
Швидкість (підводна)	9,6 вузли (17,77 км/год)
Робоча глибина занурення	80 м
Гранична глибина занурення	100 м
Автономність плавання	30 діб
Екіпаж	45 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	77,7 м
Ширина корпусу найб.	6,4 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,06 м
Водотоннажність надводна	866,1 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни 1Д 2 × електромотори ПГ-72/35
Гвинти	2
Потужність	дизельні двигуни — 2 × 2 000 к. с. електромотори — 2 × 550 к.с.
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	6 ТА калібру 533-мм (12 торпед)
ППО	1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів) 1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів)

Затоплення С-1 (1941)

Затоплення С-1 (1943)

Райони затоплення С-1

С-1 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 25 грудня 1934 року на верфі заводу № 189 в Ленінграді під заводським номером 266. 8 серпня 1935 року спущений на воду. 23 вересня 1936 року включений до складу Балтійського флоту^[1].

На початок радянсько-фінської війни С-1 проходив службу у складі 13-го дивізіону ПЧ Балтійського флоту з базуванням у Таллінні. 3-16 грудня 1939 року здійснив перший бойовий похід. 10 грудня човен помітив у Ботнічній затоці поблизу Порі і атакував одиночний транспорт — німецький пароплав «Больхайм» (3324 брт), який перевозив целюлозу. 16 грудня радянський човен благополучно повернувся в Лібаву.

З 22 грудня 1939 до 20 січня 1940 року С-1 здійснив другий бойовий похід у складних льодових умовах. За радянською інформацією під час цього походу його атакували два фінських гідролітаки «Юнкерс W 34», один з яких артилеристам вдалося збити (фінською стороною факт зіткнення не підтверджується). 20 січня 1940 року човен повернувся на базу.

7 лютого 1940 року човен нагородили орденом Червоного Прапора, а його командир Трипольський О. В. удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

На початок німецько-радянської війни, 22 червня 1941 року, С-1 перебував на ремонті в Лібаві на заводі Тосмаре у складі 1-го дивізіону ПЧ КБФ. Ввечері 23 липня 1941 року, коли німці були вже на підступах до міста, С-1 вивели з доку, після чого підірвали силами екіпажу, який перейшов на ПЧ С-3, на якому перейшов до Таллінна.

Незабаром після окупації Лібави С-1 був піднятий німцями, і так як міцний корпус субмарини не отримав значних пошкоджень, його відбуксирували в Кіль, де Крігсмаріне використовували як дослідне судно. 7 серпня 1943 року в результаті ряду випробувань, в ході яких вивчався вплив глибинних бомб, корпус субмарини затонув.

• USS Grenadier (SS-210)
• Sibylle (Q175)
• HMS Thames (N71)
• Glauco (1935)
• Підводні човни типу IX
• Підводні човни типу «Роніс»

Виноски

Джерела

• «С-1» подводная лодка IX серии [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• S-1. на uboat.net. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 20 травня 2021. (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: С-1 (підводний човен СРСР)

• ПЛ Н-1, С-1 тип С IX серии [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
• Подводные лодки типа С («Средняя») IX-бис серии^{[недоступне посилання]}(рос.)
• Подводная лодка «С» IX серии [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)

• Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3(рос.)
• С. А. Балакин, М. Э. Морозов Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз.(рос.)