Сіверка
50°20′32″ пн. ш. 30°18′55″ сх. д. / 50.34230000002777672° пн. ш. 30.31530000002777925° сх. д. / 50.34230000002777672; 30.31530000002777925
Витік	Крюківщина, Бучанський район, Київська область
• координати	50°20′32″ пн. ш. 30°18′55″ сх. д. / 50.34230000002777672° пн. ш. 30.31530000002777925° сх. д. / 50.34230000002777672; 30.31530000002777925
Гирло	Дніпро (у Києві)
Середня глибина:	1 м
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна, Київська область, Київ
Регіон	Київ Київська область
Довжина	30 км
Площа басейну:	238 км²
Середньорічний стік	0,31 м³/с; 9,78 млн. м³/рік
Медіафайли у Вікісховищі

Сіверка (інші назви — Віта, Очеретянка)^[1][2][3] — річка в Україні, на Придніпровській височині, в межах Бучанського, Фастівського і Обухівського районів Київської області та міста Києва. Права притока Дніпра.

Річка Сіверка бере свій початок у селі Крюківщина. Протікає у південно-східному напрямку через села Юрівка, Віта-Поштова, Круглик, Кременище, Ходосівка, через південно-східну околицю с. Лісники, Віту-Литовську і впадає в річку Дніпро.

Довжина річки 30 км, площа басейну — 238 км². Річище звивисте, місцями штучно спрямлене. Ширина заплави — 40—500 м. Похил річки 1,8 м/км.

Річка розташована в південно-західній частині приміської смуги Києва, за межами міської забудови (як і весь басейн Віти). Тече в північно-східному напрямку.

Середня багаторічна витрата води — 0,31 м³/секунду. Середній багаторічний обсяг стоку води — 9,78 млн. м³ на рік (перевищує половину загального стоку р. Віта). За хімічним складом вода гідрокарбонатно-кальцієвого складу з мінералізацією близько 610 мг/дм³ та твердістю води 6,1 мг-екв/дм³.

На показники якості води в річці впливають населені пункти та численні садові товариства, розташовані в басейні річки — через попадання господарсько-побутових стічних вод у поверхневі та Ґрунтові води.

• Юрівський ландшафтний заказник — об'єкт природно-заповідного фонду Київської області.
• Ходосівське городище скіфських часів (V ст. до н. е.).
• Змієві вали — фрагменти залишків валів поблизу сіл Ходосівка, Кременище та Круглик.

• Раніше, зокрема у працях Д. П. де ля Фліза (1854 р.) та Л. Похилевича (1864 р.) витоком річки Віта (рос. Вета) вважався витік теперішньої річки Сіверка^[4], яка на мапах з'явилася лише у XX столітті і стала лівою притокою Віти. Так, Лаврентій Похилевич пише «Деревня Вета называемая почтовой, в 4-х верстах от Гатного отстоящая». Далі продовжує «…пруд на реке Вета и порядочная водяная мельница». Таким чином, річка Віта у такому форматі була значно довшою^[5].
• В офіційному виданні «Історія міст і сіл Української РСР», удостоєному у 1976 році Державної премії СРСР в галузі науки, в 10-му томі — Київська область у статті про село Віта-Поштова річку Сіверку (у виданні — Северка) помилково віднесено до басейну Ірпеня: «Віта-Поштова — село, центр сільської Ради, розташоване по берегах річки Северки (притоки річки Ірпеня)»^[6]. Як відзначає В. К. Хільчевський, ця помилка трапилася тому, що в районі села Тарасівка, де починється річка Сіверка, проходить вододіл між басейнами приток Дніпра: річкою Ірпінь (тече на північ) та річкою Віта (тече на південний-схід).

• 
  Зона відпочинку — ставок на р. Сіверка перед с. Круглик
• 
  Ставок на р. Сіверка в центрі с. Круглик
• 
  Ставок на р. Сіверка в с. Ходосівка

• Річка Віта
• Струмок Віта
• Річка Петіль

• Віта-Поштова // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Ред. кол. тома: Рудич Ф. М. (гол. редкол.), Бакуменко П. І., Бачинський П. П., Борщ Ю. Ф., Гуслистий К. Г., Кононенко В. І., Корольов Б. І. (заст. гол. редкол.), Майстренко А. А. (відп. секр. редкол.), Макаренко Г. К., Марченко М. I., Панін Я. Г., Петренко М. 3., Пшеничний Г. С., Саженюк С. Н., Сергієнко Г. Я., Слабєєв I. С., Тихолаз Г. А., Шевченко Ф. П., Шморгун П. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 792 с.
• № 1684 // Каталог річок України / уклад. Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко; відп. ред. В. І. Мокляк. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 100. — 3000 прим.
• Доминик Пьер де ля Флиз. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. — К., 1854. (рос.)
• Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Киев : Типография Киевопечерской лавры, 1864. — 763 с. (рос.)
• Хільчевський В. К. Гідрохімія малої київської річки // Київ як екологічна система: природа – людина — виробництво – екологія / Авторский колектив: Володимир Стецюк, Сергій Романчук, Юрій Щур, Олександр Дмитрук, Віктор Гуцал, Ярослав Олійник, Едуард Палієнко, Юрій Сілецький, Олександр Ободовський, Валентин Хільчевський, Дмитро Гродзинський, Олександр Драпіковський, Віктор Шевченко, Олександр Бейдик, Петро Шищенко / наукові редактори П. Г. Шищенко, Я. Б. Олійник, В. В. Стецюк. — К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2001. — С. 184—189. — ISBN 966-96017-1-1.
• Пелешенко В. И., Горев Л. Н., Хильчевский В. К. Качественная оценка вод водоемов и малых водотоков Киева и Киевской области // Фізична географія та геоморфологія. — 1981. — Вип. № 25. — С. 102—108. (рос.)
• Ю. Щербак. Остання річка Києва – Віта // Хрестоматія з географії України: Посібник для вчителя / упоряд. П. О. Масляк, П. Г. Шищенко. — К. : Генеза, 1994. — 448 с.
• Юровская волость (156. Юровка) // Волости и важнейшие селения Европейской России: По данным обследования, произведенного стат. учреждениями М-ва вн. дел. Вып. 3: Губернии Малороссийские и юго-западные: Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская. — СПб. : Центральный статистический комитет, 1885. — С. 150—153. (рос.)

• Krukowszczyzna, … nad rz. Wetą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 727. (пол.)
• Віта річка. wek.kiev.ua. Енциклопедія «Київ». Архів оригіналу за 18 квітня 2023. Процитовано 25 жовтня 2023.
• Водні об'єкти Києва: реферат. portal.cemu.kiev.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 25 жовтня 2023.
• «Розчищення» річки Віта — єдиної річки на Київщині, що збереглась у природному стані, призведе до знищення державного заказника «Лісники». necu.org.ua. Національний екологічний центр України. Архів оригіналу за 23 квітня 2023. Процитовано 25 жовтня 2023.
• Живі та мертві річки Києва // Українська газета-плюс. — 2008. — Вип. № 45 (185).
• Надія Гоцуєнко. Чиновники тримають оборону. Природа — ні (про вирубку лісу в Круглику в басейні р. Сіверка) // Дзеркало тижня. Україна. — 2010. — Вип. № 2.