Сухецьке
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Сухецьке | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Громада | Мирноградська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14160150050026755 |
| Облікова картка | Сухецьке |
| Основні дані | |
| Засноване | 1889 (135 років) |
| Населення | 39 |
| Поштовий індекс | 85310 |
| Телефонний код | +380 6235 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°22′35″ пн. ш. 37°13′22″ сх. д. / 48.37639° пн. ш. 37.22278° сх. д.Координати: 48°22′35″ пн. ш. 37°13′22″ сх. д. / 48.37639° пн. ш. 37.22278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
189 м[1] |
| Водойми | балка Липова (Донецька область) |
| Відстань до обласного центру |
70,1 км |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Родинська |
| Відстань до залізничної станції |
4,2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85300, Донецька обл., Покровський р-н., с. Рівне, вул. Центральна, 22в |
| Сільський голова | Бессонов Олександр Олексійович |
| Карта | |
  Сухецьке | |
 Сухецьке | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сухе́цьке — село Мирноградської міської громади Покровського району Донецької області, Україна. Населення становить 15 осіб.[2].
Відстань до райцентру становить близько 14 км, з них 5 км - до автошляху Т 0514.
Село на півдні межує з містом Родинське, на північному сході із селом Суворове Добропільського району та на північному заході із містом Білицьке Донецької області. Поруч розташована шахта «Родинська», вугільна компанія «Краснолиманська» та збагачувальна фабрика «Краснолиманська».
За даними перепису 2001 року населення села становило 39 осіб, із них 15,38 % зазначили рідною мову українську та 84,62 % — російську[3].
Відомості про перші населені пункти у витоках струмків Липової балки датовані серединою XIX століття. Згідно із даними 1859 року, східніше сучасного села Сухецьке і дачного селища існував хутір Липова Балка (1 двір, 4 чол.), який належав землевласнику Є. А. Сухецькому[2][4][5].
В 1889 році землі в районі сучасного села перейшли у власність німецьких колоністів лютеранського віросповідання (прихід «Людвіґсталь-Шидлове»), які заснували тут власне поселення. За даними В.Ф.Дизендорфа, чисельність населення Сухецької колонії змінювалася наступним чином: 1904 рік — 70 осіб, 1914 рік — 138 осіб, 1919 рік — 88 осіб, 1926 рік — 113 осіб, із них 88 німецької національності. У 20-х роках ХХ століття тут працювала хата-читальня, у 30-х - сільгоспартель[2][6][7][8].
Сухецька колонія дала найменування роздільному пункту на залізниці Гришине (Покровськ) — Добропілля — Сухецькому роз'їзду, який знаходився в 900 м (по прямій) на захід від населеного пункту. Із самого початку будівництва залізниці, на роз'їзді мешкала родина залізничників. Поруч із залізничною будкою був колодязь із м'якою водою. У 1920-х — 1930-х роках це була звичайна будка колійників. У 1941-1943 роках будка була зруйнована. До 1960-х років біля зруйнованої Сухецької будки зупинялися приміські потяги, і мешканці Сухецького використовували її для транспортного зв'язку із іншими населеними пунктами[2][9].
Із початком бойових дій на території СРСР у 1941 році, громадяни німецької національності були примусово виселені вглиб території країні (Казахстан, Середня Азія). В Сухецьку колонію (і Донбас в цілому) після закінчення Другої Світової війни переїхали громадяни СРСР (із західних областей УРСР) і Польщі[2].
У списках населених пунктів Красноармійського району за 1951-1952 роки по Краснолиманській сільраді числився хутір Сухецький в 3 км від центру сільради, 29 дворів, 125 осіб. При хуторі було збудовано тваринницьку ферму (розводили крупну рогату худобу)[2][10].
За 2 км на північний схід від села у витоках Липової балки було обладнано штучну водойму - Сухецький ставок, який використовували для поливу колгоспних полів і відпочинку робітничої молоді. На ставку було обладнано зону відпочинку із човниковою станцією, кафе, дитячим пляжем тощо. Тепер (2017 рік) ставок знаходиться у занедбаному стані, а від човникової станції залишилися лише сваї та фундамент[2].
-
Село Сухецьке — в'їзд з боку Родинського -
Липова балка і вид на Сухецький ставок -
Залишки зони відпочинку на Сухецькому ставку
- ↑ Погода в селі Сухецьке
- ↑ а б в г д е ж Джерела (с. Сухецьке) 15.08.2017 (HD) | Телекомпания "Орбита".
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 вересня 2017.
- ↑ Лист 26-15 Троицкое с привязкой. Трёхверстовка. Военно-топографическая карта Шуберта // Это место.
- ↑ И. Вильсон (1859). Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года (рос.). СПб.
- ↑ Среди немцев-колонистов // Всесоюзная кочегарка, № 41, 20.02.1925. - с. 4.
- ↑ В.Ф.Дизендорф. Немецкие населенные пункты в Российской империи: География и население. Справочник. Сост. В. Ф. Дизендорф. 2-е переработанное Интернет-издание. - 2011.
- ↑ В. Ф. Дизендорф. Немецкие населенные пункты в СССР до 1941 г.: География и население. Справочник. Сост. В. Ф .Дизендорф. 2-е переработанное Интернет-издание. - 2011.
- ↑ Хроника Совета Съезда горнопромышленников юга России // Горно-заводское дело, № — 41. 1914.
- ↑ Экономическая справка на проектируемый к организации Родинский поселковый совет Красноармейского района Сталинской области / Экономическо — территориальные справки сельсоветов Красноармейского района за 1951 год // Государственный архив Донецкой области, фонд № Р-1475, опись № 2, дело № 103.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
