Субімáго — крилата стадія індивідуального розвитку комах, проміжна між личинкою та дорослою статевозрілою особиною (імаго). Цю стадію проходять лише одноденки. Вони єдині комахи, які линяють, вже маючи розвинені крила.

Отже, в онтогенезі одноденок — дві крилаті стадії. Їх личинки (німфи) мешкають у водоймах. Завершуючи розвиток, вони вилазять з води на якесь стебельце, каміння і т. ін. і линяють. З шкірки німфи виходить крилата комаха — субімаго. Зазвичай, вона відлітає на берег і через одну-три доби, а інколи через декілька годин і навіть хвилин, десь у затишку линяє ще раз. При цьому кутикула крил скидається цілком, частково або не скидається зовсім. Цього разу із шкірки субімаго виходить статевозріла особина (імаго), цілком здатна до розселення та розмноження. В деяких таксонах одноденок линяння «субімаго → імаго» відбувається лише у самців, а субімаго самиць стають статевозрілими без линяння^[1]. Здатна до партеногенезу одноденка Eurylophella oviruptis може розмножуватись вже на стадії субімаго. Ще у воді в його тілі дозрівають яйця, черевце лопається, і вони потрапляють у воду^[2].

Імаго відрізняються від субімаго стрункішим тілом, коротшими хвостовими нитками і яскравішим забарвленням^[3]. Крім того, очі, ноги і геніталії розвинені в них неповністю. Всередині крилових платівок субімаго зберігається жива м'яка гіподерма. Тому їх поверхня може бути зморшкуватою. До того ж крила місцями (особливо вздовж країв) вкриті малесенькими волосками. Через них і зморшки крила часто не зовсім прозорі. У імаго ж крила прозорі, гладенькі й блискучі^[1]. У самців одноденки Ephoron leukon передні ноги субімаго досить короткі і дуже гофровані. Після линяння ж ноги подовжуються більш як удвічі^[4]. Після линяння на імаго у багатьох видів одноденок на тілі з'являються кольорові візерунки, що допомагають самцям і самицям одного виду зустрітися.

1. ↑ ^{а б} Клюге Н. Ю. Современная систематика насекомых. Часть 1. Первичнобескрылые и древнекрылые. — СПб: 1999.  — 188 с. — URL: http://www.insecta.bio.spbu.ru/z/INS-MIN/Ephemeroptera.htm
2. ↑ Funk, D. H. Jackson, J. K.,and Sweeney B. W. A new parthenogenetic mayfly (Ephemeroptera: Ephemerellidae: Eurylophella Tiensuu) oviposits by abdominal bursting in the subimago // Freshwater Science, 2008, 27 (2)
3. ↑ Шванвич Б. Н. Курс общей энтомологии: Введение в изучение строения и функций тела насекомых (Учебник для гос. университетов) — М.—Л.: «Советская наука», 1949. — 900 с. 
4. ↑ Edmunds, G. F., McCafferty, W. P.. The Mayfly Subimago // Annual Review of Entomology, 1988, 33 (1): 509—527