Стукалівка (Лубенський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Стукалівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Громада | Гребінківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040010400095920 |
| Основні дані | |
| Населення | 432 |
| Площа | 3,212 км² |
| Густота населення | 134,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 37451 |
| Телефонний код | +380 5359 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′14″ пн. ш. 32°25′46″ сх. д. / 49.98722° пн. ш. 32.42944° сх. д.Координати: 49°59′14″ пн. ш. 32°25′46″ сх. д. / 49.98722° пн. ш. 32.42944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
103 м |
| Водойми | р. Суха Оржиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37451, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Стукалівка |
| Карта | |
  Стукалівка | |
 Стукалівка | |
| Мапа | |
| |
Сту́калівка — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 432 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.
Село Стукалівка знаходиться на березі річки Суха Оржиця, вище за течією примикає село Михайлівка, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Пилиповичі.
Іван Борозна 1736 року купив хутір Стукалівку, кимось заснований. Він продовжував володіти хутором, що підтверджується записом генерального підскарбія Якова Марковича в своєму «Щоденникові» 24.10.1738 р.
У 1753 року Слобідкою Стукалівкою (в якій було 9 дворів селянських) володів уже син Івана Борозни бунчуковий товариш Дмитро Борозна (який своїх дітей не мав). В 1764 році при тому ж власникові тут налічувалося 31 хата і 85 душ населення.
Після його смерті слобідка перейшла до його сестри Ганни Іванівни, яка була в шлюбі з Михайлом Івановичем Стороженком, бунчуковим товаришем. Слобідкою Стукалівкою стали володіти Стороженки, Михайло Іванович і Ганна Іванівна.
До скасування української автономії Гетьманщини у 1783 році село входило до складу Яблунівської сотні Лубенського полку.
Після утворення Гребінківського району (1935) Стукалівська сільрада віднесена до Гребінківського району.
В часи Російської імперії село належало до Яблунівської волості Лубенського повіту Полтавської губернії.
У 1919 більшовицька адміністрація утворила Стукалівську сільську раду, яка належала до Лубенського округу, а відтак до Лубенського району. До адміністративно-територіальної реформи 1935 року село належало до Яблунівського району Харківської області.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 139 мешканців, серед яких відомі імена 137 людей[1].
Першу школу було відкрито у 1892 р. Це була церковно-парафіяльна школа, першою учителькою якої була Марія Андріївна Базилевська, а законовчителем — священик Олександро-Невської церкви Михайло Андрійович Базилевський.
У 1915 році в селі була двохкомплектна земська школа, у радянський час — початкова школа.
Нині у селі діє середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів з українською мовою навчання[2].
- Базілевський Микола Михайлович — сотник Армії УНР.
- Булатецький Микола Іванович — український політик, член партії ВО «Батьківщина» з 2010 року. З 2010 року — депутат Черкаської міської ради. Протягом 1994–1998 — заступник міського голови міста Черкаси.
- Рубан Юрій Григорович — український державний діяч, журналіст. Директор Національного інституту стратегічних досліджень (2005—2010). Кандидат технічних наук. Заслужений журналіст України (2005). Член Ради національної безпеки і оборони України (2007).
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 148—149
- ↑ Стукалівська ЗОШ І-ІІ ступенів Гребінківської районної ради Полтавської області // Полтавська область. Інформаційна система управління освітою. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
- Історичні відомості села Стукалівка [Архівовано 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Стукалівка [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| ||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
