Стрижак Олексій Сильвестрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Олексій Стрижак | |
|---|---|
| Народився | 19 вересня 1925 Спасівка, Вільнянський район, Запорізька область, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 29 березня 2006 |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Галузь | лінгвістика, ономастика, філологія |
| Заклад | Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України |
| Науковий ступінь | кандидат наук |
| Науковий керівник | Цілуйко Кирило Кузьмович |
| Батько | Сильвестр Стрижак |
| Нагороди | премія І. Я. Франка |
Стрижак Олексій Сильвестрович (*19 вересня 1925 р., с. Спас[1] — †29 березня 2006 р.[2]) — видатний український мовознавець-ономаст, громадський діяч, член «Руху», кандидат наук з філології[3][4], старший науковий співробітник Інституту української мови АН України[5], лауреат премії І. Я. Франка[6].
Народився в селянській родині в селі Спас Вільнянського району Запорізької області. Навчався у середній загальноосвітній школі у 1933—1941 роках.
Займався сільськогосподарською працею у 1941—1944 роках.
Служив в лавах армії СРСР та був учасником Другої світової війни[6] у 1944—1950 роках.
Працював на заводі «Дніпроспецсталь» у м. Запоріжжі у 1950—1955 роках. Паралельно з цим був студентом філологічного факультету Дніпропетровського університету у 1952—1955 роках.
Працював вчителем української мови у Чортківському районі Тернопільської області в 1955—1957 роках.
Був аспірантом кафедри української мови Дніпропетровського університету в 1957—1960 роках, куди був запрошений професором Василем Ващенком. Опрацьовував під його керівництвом тему «Топонімія Полтавщини», яка на пропозицію Кирила Цілуйка була переформульована: «Гідронімія Середньонаддніпрянського Лівобережжя» і в 1965 р. успішно захищена.
Запрошений Кирилом Цілуйком на роботу до Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН України 1 листопада 1960 р.. Почав наукову діяльність під керівництвом К. Цілуйка, спочатку молодшим, а з 1971 р. старшим науковим співробітником. Став автором шести монографій.
- «Назви річок Полтавщини», 1963 р.;
- «Назви річок Запоріжжя і Херсонщини (Нижньонаддніпрянське Лівобережжя)», 1967 р.;
- «Назви розповідають», м. Київ, вид. «Знання», 1967 р., 39 с.;
- «Про що розповідають географічні назви (Сліди народів на карті УРСР)», м. Київ, вид. «Наукова думка», 1967 р., 127 с.
- Словник гідронімів України. — К.: Наук. думка, 1979. — 435 с. (співукладач і відп. редактор);
- «Етнонімія Геродотової Скіфії» (1988 р.);
- «Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. У пошуках Русі» (1991 р.)
- ↑ Олексій Сильвестрович Стрижак (1925—2006). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2014.
- ↑ Стрижак Олексій Сільвестрович.
- ↑ 1443. ОЛЕКСІЙ СИЛЬВЕСТРОВИЧ СТРИЖАК: (Вчен.-мовознавець, канд. філол. наук). Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
- ↑ 1443. ОЛЕКСІЙ СИЛЬВЕСТРОВИЧ СТРИЖАК: (Вчен.-мовознавець, канд. філол. наук) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
- ↑ СКЛАД топонімічної комісії при Президії Верховної Ради України. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 21 жовтня 2014.
- ↑ а б Стрижак Олексій Сильвестрович[недоступне посилання з вересня 2019]
- Ю. О. Карпенко, «ОЛЕКСІЙ СІЛЬВЕСТРОВИЧ СТРИЖАК, ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОНОМАСТ»
- Олексій Сильвестрович Стрижак: Бібліогр. покажчик / НАН України, Ін-т укр. мови; упоряд. І. В. Єфименко. — К., 2004. — 35 с.
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
