Стефан цу Шаумбург-Ліппе
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Стефан цу Шаумбург-Ліппе | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Stephan zu Schaumburg-Lippe | ||||||||||
| Ім'я при народженні | Стефан Александр Віктор | |||||||||
| Народився | 21 червня 1891 Штадтгаген, Німецька імперія | |||||||||
| Помер | 10 лютого 1965 (73 роки) Замок Кемпфенхаузен, Берг (Верхня Баварія), ФРН | |||||||||
| Поховання | сад мавзолея Бюккебургу | |||||||||
| Національність | німець | |||||||||
| Діяльність | дипломатія | |||||||||
| Членство | СС[1] | |||||||||
| Титул | принц Шаумбург-Ліппе | |||||||||
| Військове звання | оберштурмбаннфюрер СС | |||||||||
| Партія | НСДАП | |||||||||
| Рід | Дім Ліппе | |||||||||
| Батько | Георг цу Шаумбург-Ліппе | |||||||||
| Мати | Марія Анна Саксен-Альтенбурзька | |||||||||
| Брати, сестри | Вольрад цу Шаумбург-Ліппе, Адольф II (князь Шаумбург-Ліппе) і Фрідріх Крістіан цу Шаумбург-Ліппе | |||||||||
| У шлюбі з | Інгеборга Аліса Ольденбурзька | |||||||||
| Діти | Марія Аліса, Георг Моріц | |||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||
Стефан Александр Віктор цу Шаумбург-Ліппе (нім. Stephan Alexander Viktor zu Schaumburg-Lippe), (нар. 21 червня 1891 — пом. 10 лютого 1965) — принц Шаумбург-Ліппе, син князя Шаумбург-Ліппе Георга та саксен-альтенбурзької принцеси Марії Анни. Дипломат. Член НСДАП від 1930 року. Оберштурмбанфюрер СС.
Стефан народився 21 червня 1891 року у Штадтгагені, одному з двох міст князівства Шаумбург-Ліппе. Він був п'ятою дитиною та п'ятим сином в родині принца Шаумбург-Ліппе Георга та його дружини Марії Анни Саксен-Альтенбурзької. Мав старших братів Адольфа, Моріца та Вольрада. Ще один брат помер до його народження.
Князівством в цей час правив їхній дід Адольф I Георг. У травні 1893 року він пішов з життя, і батько став правлячим князем. Родина після цього переїхала до Бюккебурзького замку[2], де з часом поповнилася чотирма молодшими дітьми.
У 1911 році Георга не стало, князівство очолив брат Стефана — Адольф.
Принц перебував на військовій службі. 16 квітня 1907 отримав чин лейтенанта. Служив у Вестфальському мисливському батальйоні № 7, росквартированому у Бюккебурзі та очолюваному його батьком. Підрозділ носив також назву «Бюккебурзькі мисливці»[3]. Згодом був вояком Уланського полку «Імператор Александр II Російський» (1-й Бранденбурзький) № 3. Під час Першої світової війни перебував ад'ютантом у штабі відділу армій Б[4], створеному для захисту Ельзас-Лотарингії[5].
Після Листопадової революції 1918 року та повалення монархії князівство Шаумбург-Ліппе перестало існувати, однак, перетворене на Вільну державу Шаумбург-Ліппе, так само входило до складу німецької держави.
Перед своїм 30-м днем народження Стефан узяв шлюб із 19-річною принцесою Інгеборгою Ольденбурзькою. Весілля відбулося 4 червня 1921 у замку Растеде. У подружжя народилися донька і сини-близнюки:
- Марія Аліса (нар. 1923) — була одружена із герцогом Петером Шлезвіг-Гольштейнським, має четверо дітей;
- Георг Моріц (1924—1970) — одруженим не був, дітей не мав.
- син (9—13 березня 1924) — брат-близнюк Георга Моріца, помер невдовзі після народження.
1 жовтня 1930 принц вступив до лав НСДАП під номером 309344[6]. 12 вересня 1937 став членом СС № 277528.
Працював у консульстві в Чилі у 1936—1941 роках[7]. У 1930-х та 1940-х роках був радником посольства Німеччини в Буенос-Айресі. У 1941 році відбувся судовий процес над послом Німеччини в Аргентині Едмундом фон Терманном, Стефаном цу Шаумбург-Ліппе та ще одним радником посольства, де йшлося про «розслідування антиаргентинської діяльності»[8]. Повернувся Стефан до Німеччини у грудні 1943 року[9].
У вересні 1946 року давав свідчення комісії з розслідування нацистської діяльності в Аргентині. Між іншим, згідно саме з протоколів допитів його та фон Терманна, стало відомо, що Ева Дуарте була агентом німецького абверу від 1941 року і мала завдання від Вільгельма Канаріса завербувати полковника Хуана Перона[10]. Через підтримку нацистів, після закінчення війни він із родиною перебував під наглядом.
Помер Стефан 10 лютого 1965 року у замку Кемпфенхаузен у Берзі. Похований у саду мавзолею Бюккебургу[11].
- Почесний Великий хрест ордену Заслуг герцога Петера-Фрідріха-Людвіга (Ольденбурзький дім);
- Великий хрест ордену дому Саксен-Ернестіне;
- Почесний хрест 1 класу ордену Дому Ліппе;
- Срібний хрест За Заслуги Дому Ліппе;
- Срібна медаль За Заслуги Дому Ліппе;
- Великий хрест ордену Вюртемберзької Корони (Королівство Вюртемберг);
- Залізний Хрест 2 класу;
- Залізний Хрест 1 класу;
- Почесний хрест ветерана війни (Третій Рейх) (1934);
- Кільце «Мертва голова» (Третій Рейх) (11 квітня 1944).
- Срібна медаль «За вислугу років у НСДАП» (Третій Рейх)[4].
_in_1803.jpg)
.jpg)
- ↑ Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- ↑ Будинок районного суду [1] [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Jäg.B 7 [2] (нім.)
- ↑ а б Історичний форум. Стефан Александр цу Шаумбург-Ліппе [3] (англ.)
- ↑ Відділ армій Б [4] (нім.)
- ↑ Jonathan Petropoulos. Royals and the Reich: The Princes von Hessen in Nazi Germany. Oxford: Oxford University Press, 2006.
- ↑ Саймон Данстен, Джерард Уильямсː Серый волк. Бегство Адольфа Гитлера — М.: ООО "Издательство «Добрая книга», 2012. — 432 с.,. 40 отд. л. ил. ISBN 978–5–98124–578–7. [5][недоступне посилання] (рос.)
- ↑ Королівське весілля: Шаумбург-Ліппе [6] (англ.)
- ↑ Стефан Александр цу Шаумбург-Ліппе [7] (нім.)
- ↑ Стаття Костянтина Стогнія «Откуда у американцев в 1945 году взялась атомная бомба» від 2 травня 2013 року [8] [Архівовано 2014-11-20 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Бюккебург. Мавзолей та сад мавзолею [9] [Архівовано 10 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дім Шаумбург-Ліппе (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Стефана цу Шаумбург-Ліппе (англ.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
