For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Стефан Брила.

Стефан Брила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стефан Владислав Брила
пол. Stefan Bryła
Народився17 серпня 1886(1886-08-17)
Краків
Помер3 грудня 1943(1943-12-03) (57 років)
Варшава
·розстріл
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країна Польська Республіка
Діяльністьвинахідник, педагог, архітектор, інженер, інженер-будівельник, політик
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка»
Знання мовпольська
ЗакладВаршавська політехніка
Посадаmember of the Sejm of the Second Polish Republicd
ПартіяPolish Christian Democratic Partyd
Нагороди
Хрест Хоробрих
Перший в Європі сталевий зварний міст на ріці Слудвя

Стефан Владислав Брила (пол. Stefan Władysław Bryła; 17 серпня 1886, Краків — 3 грудня 1943, Варшава) — польський інженер-будівельник, архітектор, доктор технічних наук, піонер зварювання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив реальну школу у Станіславові, навчався у Львівській політехніці та навчальних закладах Шарлоттенбурга, Парижа та Лондона. Від 1909 року — доктор технічних наук. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові[1]. Згодом, у 1918 році входив до правління товариства, як заступник секретаря[2]. 1910 року іменований доцентом Львівської політехніки.

Під час російської окупації Львова від листопада 1914 року очолював міську поліцію, а в червні наступного року вивезений зі Львова як заручник у Росію. Протягом 19151918 років очолював Союз польських інженерів і техніків у Росії.

Від 1921 року професор другої кафедри будівництва мостів Львівської політехніки. 1927 року організував колектив авторів і видав підручник для інженерів (пол. «Podręcznik inżynierski w zakresie inżynierji lądowej i wodnej»), який, після двотомника Владислава Скварчинського, був другим у своєму роді, але значно повнішим польськомовним виданням.[3]

У 1929 році спільно з інженером Владиславом Трилінським запроєктував перший в Європі зварний дорожній міст на р. Слудва під Ловічем.

1931 року входив до складу журі закритого конкурсу на проєкт будинку Школи будівництва у Любліні[4].

Від 1934 року — працював у Варшавській політехніці.

Автор понад 150 наукових праць. Вперше у світі опрацював нормативи для спорудження стальних конструкцій.

Під час німецької окупації займався таємним навчанням молоді, за що заарештований гітлерівцями і разом з родиною розстріляний. Похований на Повонзківському цвинтарі, поле № 57-IV-27[5].

Проєкти

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1927: księga pamiątkowa… — S. 89.
  2. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1927: księga pamiątkowa… — S. 76.
  3. Pareński A. Recenzje i krytyki // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 4. — S. 61. (пол.)
  4. S. Ł. Nowa placówka budownictwa w Lublinie // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 129. (пол.)
  5. Cmentarz Powązkowski w Warszawie / tekst B. Olszewska, H. Szwankowska, red R. Jackowska. — Warszawa: Centralny Ośrodek Informacji Turystycznej, [b. r.]
  6. Zaremba P. Sprawozdanie z Krajowej Wycieczki Naukowej Związku Stud. Inżynierii Politechniki Lwowskiej odbytej od 17. VI. do 8. VII. 1933 // Życie Techniczne. — 1934. — № 4. — S. 16. (пол.)
  7. Gmach towarzystw ubezpieczeń «Prudential» i «Przezorność» («Prudential House») w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 9. (пол.)
  8. Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 67. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Стефан Брила
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?