Стародубський полк
Герб полкового центру
Утворено	1663
Ліквідовано	1782
Центр	Стародуб
Полковники

Стародубський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини. Утворений 1663. Полковий центр — місто Стародуб (нині на території Росії).

До 1663 року знаходився у складі Ніжинського полку. Був створений внаслідок адмінреформи Івана Брюховецького опісля подій 1663-го, зокрема страти Васюти та політики послаблення його прихильників^[1]. У 1663 Стародубський полк виділений з Ніжинського полку і безпосередньо підпорядкований гетьману. Першим повноважним полковником став Петро Рославець (1663, 1668—1676).

Спочатку складався з 10 сотень, зокрема:

• Мглинської,
• Новгород-Сіверської,
• Погарської,
• Полкової,
• Топальської,
• Почепської,
• Шептаківської,
• Новоміської,
• Бакланської,
• ІІ-ї Стародубської.

Тривалий час полк очолювали полковники: Григорій Коровка-Вольський (1678—1680), Семен Самойлович (1680—1685), Яків Самойлович (1685—1687), Михайло Миклашевський (1689—1706), Іван Скоропадський (1706—1708), Лук'ян Жоравка (1709—1719) та інші. У XVIII ст. призначалися полковники з росіян — Іван Кокошкін (1723—1724), Ілля Пашков (1724—1728), Олександр Дуров (1730—1734). Серед полкової старшини були — родини Ханенків, Рославців, Миклашевських, Рубців, Косачів, Максимовичів та інші.

В 1759—1761 рр. керівництво Стародубським полком було колегіальним. Керували Дублянський Олександр Павлович та Миклашевський Петро Андрійович^[2].

Прикордонне розташування полку визначало постійну присутність на його території великої кількості козацьких та царських військ, які утримувало місцеве українське населення. На відміну від близьких до Запорожжя південних полків у Стародубському полку міцні позиції займала українська шляхта і козацька старшина. На території полку знаходилося багато міст, які мали магдебурзьке право (Стародуб, Почеп, Погар, Мглин, Новгород-Сіверський).

Великими земельними угіддями на території полку володіла Києво-Печерська лавра. Після церковної реформи патріарха Никона у Московській державі у кінці 1660-х років на території Стародубського та сусіднього Чернігівського полків виникло 16 слобід переселенців-старообрядців (розкольників).

Стародубський полк був найбільшим у Гетьманщині постачальником на зовнішній ринок прядива, конопляної олії, меду, віску, хутра.

На 1782 до складу полку входили сотні: дві полкові Стародубські, дві Почепські, Новоміська, Топальська, Мглинська, Бакланська, Погарська, Новгородська і Шептаківська. В той час на території Стародубського полку були 4 міста, 3 містечка і 1118 сіл.

У зв'язку з остаточним скасуванням російським урядом полкового устрою у Лівобережній Україні Стародубський полк у 1782 ліквідовано, з козаків утворено полк російської армії, а його територія увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва (1782).

У 1783 на основі Стародубського козацького полку сформовано Стародубський 34-й драгунський полк.

1919 року в ході Радянсько-української війни територія Стародубщини була анексована на користь РРФСР і тепер знаходиться у складі Брянської області (Російська Федерація).

З 1654 по 1663 рік Стародубський полк існував як частина Ніжинського полку Гетьманщини, а його полковники носили найменування наказних полковників.

• Панас Єремієнко (1654)
• Тиміш Оникієнко (1655)
• Михайло Рубець (1656)
• Іван Гуляницький (1657)
• Яцько Обуйноженко (1657)
• Петро Рославець (1660—1663)

1663 року Стародубський полк став окремою, повноправною територіально-військовою одиницею у складі Української Гетьманщини. У такому стані він перебував понад сто років, до 1782 року, коли його було ліквідовано російським урядом, разом з усіма установами Гетьманщини.

• Петро Рославець (1663—1663)
• Іван Плотник (Терник) (1663—1665)
• Олександр (Лесько) Острянин (1665—1666)
• Михайло Небаба (1666—1667)
• Петро Рославець (1668—1672)
• Сава Шумейко (1672—1672)
• Петро Рославець (1672—1676)
• Тиміш Олексіїв (1676—1678)
• Федір Мовчан (1678—1678)
• Григорій Коровка-Вольський (1678—1680)
• Семен Самойлович (1680—1685)
• Яків Самойлович (1685—1687)
• Тиміш Олексіїв (1687—1689)
• Михайло Миклашевський (1689—1706)
• Іван Скоропадський (1706—1708)
• Лук'ян Журавко (1709—1719)
• Іван Кокошкін (1723—1724)
• Ілля Пашков (1724—1728)
• Семен Галецький, Опанас Єсимонтовський, Степан Максимович (1728—1730)
• Олександр Дуров (1730—1734)
• Афанасій Радищев (1734—1741)
• Федір Максимович (1741—1756)
• Яким Борсук (1757—1759)
• Дублянський Олександр Павлович та Миклашевський Петро Андрійович (1759—1761)
• Степан Карнович (1762)
• Юрій Хованський (1763—1767)
• Яків Завадовський (1778—1782)

• Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАУК), Румянцівська Генеральна Опис Малоросії — Фонд 57, Опис 1, Справа 118.
• ЦДІАУК, фонд 51, опис 3, далі — № справ: 19348 — Ревізія Стародубського полку. 1764 р. і 19349 — Ревізія Стародубського полку. 1764 р.; Фонд 80, Опис 1, справа 55 — Частина відомості про жителів Топальської сотні; Фонд 80, Опис 2, далі — № справ: 314 — Ревізії Стародубського полку. 1740 р., 315 — Ревізії Стародубського полку. 1735 р., 1737 р., 317 — Ревізії Стародубського полку. 1741 р., 318 — Ревізії Стародубського полку. 1743 р., 319 — Ревізії Стародубського полку. 1748 р., 320 — Ревізії Стародубського полкь. 1755 р. Мглинська сотня, 321 — Ревізії Стародубського полку. 1737 р., 325 — Ревізії Стародубського полку. 1764 р. Новгородська сотня, 330 — Ревізії Стародубського полку. 1764 р., 387 — Реєстр с. Рудні Унеча в Стародубському полку. XVIII ст.
• Российский государственный архив древних актов — Номер фонда 124, з 1563 по 1768 рр., Справочный аппарат Оп. 1 — 6. Переписные книги Погара, Почепа и Стародуба 1665; Фонд 140, опись 1, дело 34 — Присяга 1718 года; Фонд 229, оп.1, д. 5918-107-1, 1784 р. — Приезд в Москву Стародубского полковника Петра Рославца и товарищей, о даче им жалования и поденного корму, и такого ж корма для лошадей. Именной список приезжавших с ним сотников, есаулов, казаков; Фонд 124 оп.1 — 1665 р. — № 73 Переписные книги, учиненные столником Кирилом Хлоповым жителям Стародуба, Погара и Почепа, о зборе с них государственных податях, по учиненным в Москве гетманом Брюховецким статьях; Фонд 248, оп.29, д.1813; ф.248 Сенат и его учреждения, оп.103, д.8250 Книга присяг Малороссийских войск, 1731г.
• ДАЧО — ф. 679, оп. 1., спр. 485 — Сповідальні книги церков Новгород-Сіверського повіта в 1782 р.; Ф.679, оп. 1, спр.306 — Сповідальні книги церков Стародубського полку в 1742 р.; ф.712 оп. 1. спр. 227 — Сповідальні книги церков Стародубського повіту в 1793 р., справа 341 — Сповідальна книга церковей Новгород-Сіверського повіту в 1745 р., справа 347 — Сповідальна книга церков Новгород-Сіверської сотні, Стародубського полку в 1764 р.; ф. 679, оп. 1, спр. 358 — Сповідальна книга церков Погарської сотні Стародубського полку 1768 р.; Ф. 679, о. 1, спр. 357 — Сповідальні відомості Погарської протопопії за 1766 р.; Ф. 679, о. 1, спр. 390 — Сповідальні відомості Стародубської протопопії за 1771 р.; Ф. 679, оп. 1, спр. 255 — Метричні книги Стародубської протопопії за 1789 р.
• Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку / Український архів. — Т. І. — Київ, 1929.

• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Панашенко В. В. Стародубський полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 817. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Ігор Роздобудько. Стародубщина. Нарис українського життя краю.
• Якименко О. І. Історико-демографічні аспекти домогосподарств північної Гетьманщини у другій половині XVIII ст. (на прикладі села Високе Стародубського полку) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя : ЗНУ, 2015. — Вип. 43.
• Желіба О. В. Геральдика Стародубщини // Український вимір. Міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. — № 5. — Ніжин-Київ: НДУ ім.. М. Гоголя, 2006.– С. 50-54.

• Стародубський полк (військове формування)

п о р Полковий устрій Гетьманщини
Старожитні-реєстрові	Білоцерківський Канівський Корсунський Переяславський Черкаський Чигиринський
Адміністративно-територіальні	Богуславський Борзнянський Брацлавський Гадяцький (Зіньківський) Глухівський Іркліївський Кальницький (Вінницький) Київський Кременчуцький Кропивнянський Лубенський Миргородський Могилівський (Подільський, Придністровський, Межибізький) Ніжинський Новгородський Паволоцький Полтавський Прилуцький Сосницький Стародубський Торговицький Уманський Фастівський Чернігівський
Суто військові	Білоруський (Бихівський, Могилівський, Чауський) Бихівський Звягельський (Волинський) Животівський Ічнянський Лисянський Любартівський Овруцький Остропільський (Волинський) Остерський Пінсько-Турівський Седнівський Чечельницький Чорнобильський