Старе Мартьяново
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| присілок Старе Мартьяново | |
|---|---|
| рос. Старое Мартьяново | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Зав'яловський район |
| Код ЗКАТУ: | 94216815003 |
| Код ЗКТМО: | 94616415116 |
| Основні дані | |
| Населення | 1296 осіб (2010) |
| Поштові індекси | 427000 |
| Телефонний код | +7 110 м |
| Географічні координати: | 56°49′40″ пн. ш. 53°25′13″ сх. д. / 56.82777777780577821° пн. ш. 53.4202777778057722° сх. д.Координати: 56°49′40″ пн. ш. 53°25′13″ сх. д. / 56.82777777780577821° пн. ш. 53.4202777778057722° сх. д. |
| Водойма | річка Мартьяновка |
| Мапа | |
  Старе Мартьяново  Старе Мартьяново | |
|
| |
Старе Мартья́ново (рос. Старое Мартьяново) — присілок в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія.
Розташоване на невеликій річці Мартьяновка, лівій притоці Позимі. На східній околиці присілка розташований Іжевський аеропорт. В Старому Мартьяновому діє дитячий садочок.
Населення — 1296 осіб (2010[1]; 902 в 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік:
До революції присілок входило до складу Сарапульського повіту Вятської губернії. За даними 10-ї ревізії 1859 року в 36 дворах присілка Мартьянова проживало 352 особи, працювали 2 млини та кузня[3]. При утворенні Вотської АО, присілок увійшло до складу Зав'яловської волості Іжевського повіту. В 1925 році Старе Мартьяново входить до складу Новомартьяновської сільради з центром в сусідньому селі Нове Мартьяново. В 1950 році воно переходить до складу Зав'яловської сільради[4].
- вулиці — Зарічна, Ковальська, Крилатська, Лісова, Льотна, Нова, Польова, Ракетна, Сільська, Слов'янська, Спортивна, Центральна, Шкільна
- провулки — Ковальський, Літній, Льотний, Польовий, Шкільний
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Списки населенных мест Российской империи. Том VIII. Вятская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859—1873 годов
- ↑ Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 283—295. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
- ↑ Республика Удмуртская, Малопургинский район — Почтовые индексы России (рос.)
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
