Спитек III Ярославський (пол. Spytek III Jarosławski, 1436  — 10 грудня 1519)  — польський шляхтич XV–XVI ст. Походив з шляхетсько-магнатського роду Ярославських гербу Леліва — бічної гілки роду Тарновських.

Назва роду походила від їхньої резиденції — міста Ярослав Руського воєводства, для розвитку якого він доклав значних зусиль  — отримав для міста королівські привілеї на право складу, проведення 2-х ярмарків, збудував ратушу, фарний костел, вимурував замок. Син львівського старости Рафала Ярославського з м. Тарнів і Переворська та Анни з Шамотул — доньки генерального старости Великопольщі Доброгоста гербу Наленч та Єлизавети — доньки маршалка коронного, галицького боярина Дмитра з Горая.

Перед 1461 р. служив при дворі короля. На початку 1469 р. разом з Якубом Бучацьким товаришував під час під час посольства до Молдавії для отримання голду від воєводи (господаря) Штефана III, за це отримав запис 50 гривень на Лежайську. В 1475 р. на сеймику (почався у Вишні, закінчився у Мостиськах) проводив з братами Рафалом та Павелом (львівським каштеляном) суди коморничі. Під час нападу татар 1478 р. на Поділля разом з Яном Одровонжом зібрав військо Руського воєводства; вороги причаїлись у Чорному лісі, дали про себе звістку і розпустили військо. Під час нападу вони спалили Брацлав, знищили частину краю. У 1485 p. був у Коломиї під час голду молдавського господаря Штефана III разом з братом Рафалом, по дорозі назад отримав у Львові для міста строго дотримання права складу. B 1485, 1486, 1490 p. брав участь у відбитті татарських нападів на Русь.

В 1500 р. разом з Якубом Бучацьким, Пйотром з Олеська, Яном Струсем успішно організували оборону Русі від нападу татар. 6 березня 1501 р. став краківським каштеляном. В 1510 р. покинув Пйотркувський сейм через сильну хворобу очей. 1512 р. отримав право на викуп Лянцкорони, у 1515 р. отримав її правом «доживоття».

В останні роки життя хворів. Лікувався у Кракові; краківський лікар Лукаш Носковскі занотував його смерть.^[1]

Був перемиським підкоморієм (друга половина 1464—1472 рр.), почергово ставав воєводою белзьким (з першої половини 1472 р.), руським (березень 1474 р.; відтоді брав участь в сеймиках і з'їздах у Львові, Мостиськах, Вишні), сандомирським (1479 р., з другої половини), краківським (1491 р.). У роках 1478—1494^[2] / 1495 був львівським (генеральним руським) старостою (з другої половини року після брата Рафала). Як каштелян краківський (1501—1519 рр.) після смерті короля Александра Яґеллончика (1506 р.) був поставлений реґентом Корони Польської і домігся швидкого обрання королем Сиґізмунда І Старого.

Разом з братом Рафалом Ярославським з Пшеворська заклав 1470 р. родинну ординацію; складалася з міст Руського воєводства Ярослава і Переворська, 29 селищ, була у Короні першим майоратом, який міг успадкувати лише найстарший син чи родич без права поділу майна поміж решти родичів.

До 1481 р. одружився з Ядвиґою з Варжишина, яка народила 2 доньки:

• Анна Ярославська — дружина руського воєводи Яна Одровонжа
• Маґдалена Ярославська — дружина белзького воєводи, каштеляна перемиського, красноставського старости Миколая Пілецького.^[3]

• W. Dworzaczek. Jarosławski Spytek (Spytek z Jarosławia) h. Leliwa (ok. 1436—1519) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI. — 638 s. —   S. 5—7. (пол.)

• Genealog [Архівовано 3 вересня 2006 у Wayback Machine.] Генеалогія династична (пол.).
• Jarosławscy (01) (пол.)
• Tarnowscy (01) (пол.)
• Pileccy (01) (пол.).

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Попередник Станіслав з Ходча

Воєвода руський 1474-1479

Наступник Ян Одровонж