Ця стаття містить перелік загальновживаних шахових термінів та їхнє роз'яснення.

• Абсолютний таск — рекордний ідейний задум в шаховій композиції, який вже перевершити неможливо, хіба що повторити. Це може бути пов'язано з особливостями й комплектом шахових фігур, розмірами і формою дошки^{[джерело?]}.
• Автомат — загальна назва пристроїв, у яких грає схований від глядачів шахіст. Вперше шаховий автомат було створено у 1769 році у Відні В. Кемпеленом.
• Алгебраїчна нотація — різновид способу запису шахової партії. Відповідно до правил алгебраїчної нотації клітини шахівниці позначаються двома координатами — латинською літерою від «a» до «h» та цифрою від 1 до 8.
• Англійський початок — належить до закритих дебютів. Починається ходом 1. с2—с4. Був введений у практику англійським шахістом Г. Стаунтоном. Один з найуживаніших дебютів у сучасній практиці.
• Атака пішакової меншості — типовий стратегічний прийом, що має на меті викликати послаблення пішакової структури суперника. На практиці цей прийом найчастіше використовується у багатьох варіантах ферзевого гамбіту.
• Атака слабкого пункту — ведеться у розташуванні фігур суперника з метою захоплення послабленої клітини, знищення слабких пішаків або відволікання сил суперника на їх захист.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Приклад батареї: пара білих тур вишикувалася по вертикалі e.

• Баскська система — шахове змагання, в якому гравці одночасно грають один з одним дві гри на двох дошках; кожен з них грає білими фігурами на одній дошці і чорними на іншій. Біля кожної дошки є свій годинник. Перша гра за баскською системою відбулася у 2011 році в Іспанії.(())

• Батарея — наявність двох різних далекобійних фігур на одній лінії; відведення фігури, що стоїть попереду дозволяє увійти у дію іншій фігурі, що стоїть на тій самій лінії.^[1]

• Бліц (або блискавична гра) — гра, за якої кожному гравцеві відводиться дуже обмежений час (зазвичай 5 хвилин).

• Блокада — ефективний засіб для обмеження рухливості фігур та пішаків суперника, за якого одна з власних фігур розміщується на клітині попереду пішака суперника. Термін було введено А. Німцовічем

• Будапештський гамбіт — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 e7—e5. У сучасній практиці зустрічається достатньо рідко. Білі часто грають на 2 ході Ng1-f3 щоб не допустити цей гамбіт.

• Бухгольц — система розрахунку особистих коефіцієнтів учасників шахового турніру. Використовується для розподілу місць за рівності очок. Розрізняють Бухгольц та прогресивний Бухгольц. Коефіцієнт Бухгольца дорівнює сумі очок суперників, з якими грав учасник для якого розраховується Бухгольц.

• Важкі фігури — у шаховій термінології тура та ферзь.

• Варіант — серія ходів, що логічно пов'язані один з одним.

• Взяття — хід що прибирає з дошки фігуру суперника. Фігура якою роблять взяття займає місце фігури яку взяли, за виключенням випадку взяття на проході.

• Взяття на проході (або бита клітина, або en passant) — взяття пішака, що просунувся з початкового положення на дві клітини вперед та став на сусідню клітинку з пішаком суперника. Взяття на проході можливе лише наступним ходом.

• Відволікання — тактичний прийом при якому фігура, що змушена перейти на іншу клітину більше не виконує якісь важливі функції. Часто відволікання досягається за допомогою жертви.

• Віддалений прохідний пішак — термін з теорії ендшпілю. Прохідний пішак віддалений від позиції короля суперника. Зазвичай віддаленим називають такого прохідного пішака, що знаходиться на протилежній від позиції короля суперника крайній лінії.

• Відкрита лінія — вертикаль шахівниці, що звільнена від пішаків.

• Відкриті дебюти — загальна назва дебютів, що починається ходами 1. e2—e4 e7—e5.

• Віденська партія — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Nb1—c3. Розроблена віденським шахістом К. Гампе. У сучасній практиці зустрічається не часто.

• Відсталий пішак — пішак, що опинився позаду пішаків, що знаходяться на суміжних вертикалях. Зазвичай такий пішак є слабким, адже він деякий час не може бути захищений іншими пішаками.

• Відштовхування плечем — умовна назва прийому, що застосовується у ендшпілі, коли король не пускає короля суперника, на якусь важливу клітину.

• Висячі пішаки — два пов'язаних пішаки (зазвичай центральний та слоновий), на одній горизонталі, що не можуть бути захищені іншими пішаками. Термін було введено А. Німцовічем.

• Висяча фігура — незахищена фігура, яка може опинитися під нападами фігур або пішаків суперника.

• Волзький гамбіт — також зустрічається назва гамбіт Бенко, належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 c7—c5 3. d4—d5 b7—b5. Назву було запропоновано П. Романовським після опублікування статті кандидата у майстри з Куйбишева Бориса Аргунова у 1946 році. Доволі часто зустрічається в сучасній практиці.

• Гамбіт — загальна назва дебютів, у яких одна з сторін пропонує жертву матеріалу з метою найшвидшого розвитку, отримання позиційних переваг, створення атаки на короля суперника. У разі прийняття жертви виникає прийнятий гамбіт (у назві дебюту слово «прийнятий» зазвичай не використовується), при її відхиленні — відмовлений.
• Гамбіт Блекмара-Дімера — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 d7—d5 2. e2—e4. Було розроблено та введено у практику американським шахістом А. Блекмаром та німецьким шахістом Е. Дімером. У сучасній практиці майже не зустрічається.
• Гамбіт Блюменфельда — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. Ng1—f3 c7—c5 4. d4—d5 b7—b5. Запропонований Б. Блюменфельдом. У сучасній практиці зустрічається не часто.
• Гамбіт Вагнера — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. f2—f4 f7—f5 2. e2—e4. Цей гамбіт було запропоновано німецьким шахістом Г. Вагнером. У сучасній практиці майже не зустрічається.
• Гарде — оголошення супернику, що його ферзь внаслідок чергового ходу опинився під ударом фігур або пішаків, за старовіцькими правилами обов'язкове попередження (від фр. gardez «пильнуй [ферзя»).
• Гіпермодернізм — напрямок у розвитку шахів у 1910 — 1920 роках.
• Голландський захист — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 f7—f5. Застосовується у сучасній практиці.
• Гра на фланзі — стратегічний шаховий прийом. Має різні форми такі як: атака короля, атака пішакової меншості, відволікання сил суперника від центру тощо.
• Гра за листуванням — різновид заочних шахів. Гра здійснюється за допомогою засобів поштового зв'язку. Після широкого розповсюдження інтернету майже не використовується.
• Гросмейстер — найвище шахове звання. Надається довічно ФІДЕ за успішні виступи у міжнародних змаганнях.

• Далекобійна фігура — умовна назва фігур, що мають широкий діапазон дії. До далекобійних фігур відносяться ферзь, слон та тура.

• Двоє коней проти пішака — різновид шахового ендшпілю. Зазвичай досягається перемога сильнішої сторони, але виграш дуже складний. Мат двома конями можливий завдяки наявності у суперника пішака, що пересуваючись запобігає пату та дає можливість поставити мат королю.

• Дебют — початкова стадія шахової партії (умовно 10 — 15 ходів), що характеризується мобілізацією сил сторін. Пов'язаний з визначеним планом гри у мітельшпілі. Зазвичай у назві дебюту присутнє одне з слів: «дебют», «початок», «захист», «гамбіт».

• Дебют Алапіна  — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—e2. Був введений у практику С. Алапіним. У сучасній практиці на найвищому рівні майже не зустрічається.

• Дебют Андерсена — належить до закритих дебютів. Починається ходом 1. a2—a3. Був названий на честь німецького шахіста А. Андерсена, який застосував його у матчі проти П. Морфі (Париж, 1858). У сучасній практиці не зустрічається.

• Дебют Берда — виникає після ходу 1.f2—f4. Належить до закритих дебютів. Названий на честь Г. Берда. У сучасній практиці зустрічається не часто.

• Дебют Ларсена — належить до закритих дебютів. Названий на честь Б. Ларсена. Починається ходом 1. b2—b3. Зустрічається у сучасній практиці.

• Дебют Німцовича — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 Nb8—c6. Був введений у практику А. Німцовічем. У сучасній практиці майже не зустрічається.

• Дебют Понціані — належить до відкритих дебютів. Починаєеться ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. c2—c3. Майже не використовується у сучасній практиці.

• Дебют Реті — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. Ng1—f3 d7—d5 2. c2—c4. Названий на честь Р. Реті. Дуже часто застосовується у сучасній практиці.

• Дебют слона — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Bf1—c4. У сучасній шаховій практиці зустрічається рідко.

• Дебют Сокольського — належить до закритих дебютів. Починається ходом 1. b2—b4. Жартома називається ще «Дебют орангутанга». Зустрічається у сучасній практиці.

• Дебют ферзевих пішаків — належить до закритих дебютів. Поєднує ряд систем розвитку що починаються першим ходом 1. d2—d4, але не пов'язаних з наступним ходом 2. c2—c4. Зустрічається у сучасній практиці.

• Дерево розрахунку — сукупність варіантів, що необхідно розглянути при аналізі позиції.

• Дитячий мат — один з тривіальних матів. Виникає після ходів: 1. e2—e4 e7—e5 2, Qd1—h5 d7—d6 3. Bf1—c4 Nb8—c6?? 4. Qh5xf7#.

• Довічний шах — безперервна послідовність шахів яких неможливо уникнути. Застосовується як засіб досягнення нічиєї.

• Дракон — один з найуживаніших варіантів у сицилійському захисті.

• Еполетний мат — мат, при якому обидві тури розташовані на сусідніх по горизонталі з власним королем клітинах, та відбирають у нього клітини для відступу.

• Ендшпіль — кінцева стадія шахової партії.

• Етюд — різновид шахової композиції. Спеціально складена позиція у якій одній з сторін (зазвичай білим) потрібно виконати певне завдання (виграти або зробити нічию).

• Жертва фігури — нееквівалентний обмін для отримання вирішальної або позиційної переваги.
• Живі шахи — різновид гри у шахи, за якого гра ведеться на шахівниці великого розміру, наприклад на міській площі. Роль шахових фігур виконують люди у костюмах.

• Задача — різновид шахової композиції. Спеціально складена шахова позиція у якій треба поставити мат у визначену кількість ходів.

• Закриті дебюти — загальна назва шахових дебютів які починаються будь-яким першим ходом, окрім 1. e2—e4.

• Заманювання — тактичний прийом, що примушує за допомогою погроз, жертв та нападів фігуру суперника зайняти невигідну позицію.

• Захист Алехіна — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 Ng8—f6. У турнірну практику його ввів О. Алехін. Широко використовується у сучасній практиці.

• Захист Беноні — належить закритих дебютів. Виникає після ходів 1. d2—d4 c7—c5 або 1.d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 c7—c5. Назву «Бен-Оні» (давньо єврейське — дитя(букв. син) мого смутку) було введено німецьким шахістом А. Райнганумом у його книзі «Бен-Оні, або захист проти гамбітних ходів у шахах» (1825). Використовується у сучасній практиці.

• Захист Грюнфельда — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 g7—g6 3. Nb1—c3 d7—d5. Вперше був застосований Е. Грюнфельдом. Широко використовується у сучасній практиці.

• Захист двох конів — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 Nb8—c6 3. Bf1—c4 Ng8—f6. Зустрічається у сучасній практиці не часто.

• Захист Каро—Канн — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1.e2—e4 c7—c6. У турнірну практику цей дебют було введено австрійським шахістом М. Канном та німецьким шахістом Г. Каро. Доволі часто зустрічається у сучасній практиці.

• Захист Німцовича — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. Nb1—c3 Bf8—b4. Введений у практику та теоретично обґрунтований А. Німцовичем. Один з найуживаніших дебютів.

• Захист Пірца-Уфімцева — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 d7—d6 2. d2—d4 Ng8—f6 3. Nb1—c3 g7—g6. Часто використовується на найвищому рівні.

• Захист Філідора — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 d7—d6. У сучасній практиці майже не використовується.

• Зв'язування — напад далекобійною фігурою на фігуру або пішака суперника, за яким розташована інша цінніша фігура.

• Ізольований пішак (або ізолятор) — пішак, що не має на сусідніх вертикалях пішаків того ж кольору. У залежності від позиції може бути як слабким, так и сильним.

• Індійський захист — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6. Від індійського захисту відокремилися староіндійський захист, новоіндійський захист, волзький гамбіт, захист Беноні, захист Грюнфельда, гамбіт Блюменфельда. У чистому вигляді індійський захист зустрічається не дуже часто.

• Ініціатива — у шахах, прояв активності, головна мета якої — надати діям власних фігур атакувальний характер та примусити суперника перейти до тривалого захисту. Під розвитком ініціативи зазвичай розуміють посилення взаємодії власних фігур та дезорганізацію взаємодії фігур суперника.

• Іспанська партія(або захист Рюі Лопеса) — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 Nb8—c6 3. Bf1—b5. Вперше згадується у працях іспанських шахістів Л. Лусени (1479) та Р. Лопеса (1561), що обумовило назву. Один з найуживаніших дебютів у сучасній практиці.

• Італійська партія — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 Nb8—c6 3. Bf1—c4 Bf8—c5. Один з найстаріших дебютів. У сучасній практиці зустрічається не дуже часто.

• Каїсса — героїня однойменної поеми В. Джонса (1763) у якій розповідається, що бог війни Марс закохавшись у дріаду Каїссу зумів добитися взаємності лише завдяки винаходу шахів. Каїсса вважається музою шахів. Також назву каїсса має шахова програма, яку розробили радянські математики — перший чемпіон світу серед комп'ютерів (1974).

• Кандидат у майстри — розряд у шаховій кваліфікації України, Росії та країн колишнього СРСР. Є проміжним розрядом між першим розрядом та майстром.

• Каталонський початок — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. g2—g3. Вперше було застосовано С. Тартаковером на турнірі у Барселоні, що обумовило назву. Один з найуживаніших сучасних дебютів.

• Кінь — одна з шахових фігур. Ходить та б'є фігури суперника «Г»-подібним рухом: спочатку на 2 клітини по вертикалі або по горизонталі, потім на 1 клітину по вертикалі або по горизонталі. Може перестрибувати через фігури суперника.

• Ключові клітини (або критичні клітини) — термін з теорії пішакових ендшпілів. Клітини зайняття яких фігурами сильнішого боку веде до досягнення певної стратегічної мети, або навіть до виграшу партії.

• Код Удемана — позначення клітин шахівниці за допомогою голосної та приголосної літер латинського алфавіту. Запропонований американським шахістом Л. Удеманом. Застосовується у змаганнях за телеграфом та радіо.

• Комбінація — форсований варіант з використанням різноманітних тактичних прийомів. Зазвичай елементом комбінації є жертва матеріалу.

• Композиція — різновид шахового мистецтва, сутність якого полягає у складанні штучних позицій з визначеним завданням, зазвичай за білих. Розрізняють два види композиції: задачі та етюди.

• Коньовий ендшпіль — різновид шахового ендшпілю у якому окрім королів у кожного з гравців залишилися лише коні та пішаки.

• Консультаційна гра — гра під час якої за один або обидва боки грає декілька партнерів, що консультуються один з одним щодо кожного ходу.

• Контргамбіт — жертва пішака або фігури у дебюті у відповідь на застосування гамбіту.

• Контргра — один з найважливіших та найрозповсюдженіших прийомів шахової стратегії: використання можливостей позиції для боротьби за захоплення ініціативи у відповідь на атакувальні дії суперника.

• Контроль часу — час відведений кожному шахісту на усю партію, або на визначену кількість ходів.

• Контрудар — тактичний прийом, що часто розпочинає контратаку або супроводжує її.

• Кооперативний мат — мат, який ставиться спільними зусиллями обидвох суперників. Наприклад якщо кооперативний мат ставлять білі, то чорні усіма своїми діями не запобігають, а прискорюють мат своєму королю. Широко використовується у шаховій композиції.

• Королівський гамбіт — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. f2—f4. Зустрічається у сучасній практиці.

• Король — шахова фігура. Пересувається на будь-яку вільну клітину навколо себе по діагоналі, горизонталі чи вертикалі. Не може стати на клітини, яку атаковано фігурами суперника. Один раз за гру може зробити спільний з турою хід — рокірування.

• Лавірування — шаховий стратегічний прийом — маневрування фігур з метою створення та використанняя слабкостей у позиції суперника.

• Латиський гамбіт — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 f7—f5. У сучасній практиці майже не зустрічається.

• Легка партія — прийнята у шахістів назва для шахових партій, що були зіграні поза змаганнями, без годинника та запису ходів.

• Легка фігура — у шаховій термінології легкими фігурами називають конів та слонів.

• Легкофігурний ендшпіль — різновид шахового ендшпілю. Характеризується наявністю у обох суперників окрім королів лише легких фігур та пішаків.

• Маестро — застаріла неофіційна назва шахістів, що грають у силу майстра та досягли успіхів у змаганнях.

• Мат — шах королю, коли король не може відступити на інше поле або закритися своєю фігурою. Гравець, що оголосив мат королю суперника вважається переможцем партії.

• Мансуба стародавній аналог сучасного етюду

• Мат Леґаля (Мат Легаля) — один із тривіальних матів. Пов'язаний з жертвою ферзя. Виникає після ходів: 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 d7—d6 3. Bf1—c4 Bc8—g4 4. Nb1—c3 a7—a6? 5. Nf3xe5! Bg4xd1?? 6. Bc4xf7+ Ke8—e7 (єдиний хід) 7. Nc3—d5#.

• Млин — типова шахова комбінація з чергуванням шахів та відкритих шахів, що оголошуються тим з суперників, що атакує.

• Мітельшпіль (або середина гри) — наступна за дебютом стадія шахової партії, у якій зазвичай розгортаюїться її основні події. Зазвичай мітельшпіль починається після 12—15 початкових ходів, коли суперники закінчують розвиток своїх фігур (мобілізація сил) та готові розпочати активні дії. Розташування пішаків, розвиток фігур у дебюті зазвичай підпорядковують майбутньому плану гри у мітельшпілі.

• Надлишковий захист — стратегічний профілактичний прийом, який було введено у шахову практику А. Німцовичем. Сутність його полягає у захисті «із запасом» важливих пунктів позиції.
• Напіввідкрита лінія — лінія, на якій немає власних пішаків, але є пішак суперника.

• Напіввідкриті дебюти — загальна назва дебютів, що починаються першим ходом білих 1. e2—e4. При цьому наступний хід чорних будь-який окрім 1. … e7—e5.

• Недоторкані пішаки — пішаки, напад на які веде до цугцвангу гравця, що нападає.

• Неправильний початок — загальна назва дебютів, що майже не зустрічаються у сучасній практиці.

• Неправильний захист — загальна назва ряду дебютів, де чорні у відповідь на 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 обирають будь-які ходи окрім: 2. … Nb8—c6, 2. … Ng8—f6, 2. … d7—d6.

• Новоіндійський захист — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. Ng1—f3 b7—b6. Один з найвживаніших сучасних дебютів.

• Нотація — система умовних позначень, що застосовується для запису окремих ходів, усієї партії та окремої позиції. Розрізняють алгебраїчну нотацію, зображувальну, скорочену алгебраїчну (найпоширеніша) та інші.

• Опозиція — термін з теорії ендшпілю. Протистояння королів один проти одного. Розрізняють близьку, далеку, діагональну та коньову опозиції.
• Очікувальний хід — хід, за допомогою якого черга ходу передається суперникові. Метою такого ходу є виявлення намірів суперника.

• Оцінка позиції — всебічне дослідження особливостей та можливостей позиції, що виникла на шахівниці протягом шахової партії, з метою визначення подальшого плану гри.

• Пат — положення у шаховій партії, у якому сторона, що має право ходу, не може ним скористатися, адже усі її фігури та пішаки позбавлені можливості зробити хід. Партія, у якій виникло патове становище визнається нічиєю.
• Перевага двох слонів — позиційна перевага, що полягає у наявності у одного с суперників двох слонів, а у іншого слона та коня або двох конів. Іноді жартома кажуть про «перевагу двох конів».
• Перевага у розвитку — перевага у кількості фігур, що виведені на активні позиції.
• Перехресний шах — тактичний прийом, оголошення шаху у відповідь на шах власному королю. Найчастіше використовується у ферзевому ендшпілі.
• Підривання пішакового ланцюга — тактичний прийом у позиційній грі. Має за мету послаблення або знищення пішакового ланцюга суперника.
• Підрив центру — стратегічний прийом у шаховій партії, що застосовується з метою послаблення або знищення центру суперника.
• Пішак — найслабша, але дуже важлива шахова фігура. Ходить вперед по вертикалі на одну (з початкової позиції — на дві) клітини. Якщо пішак досягнув останньої лінії він перетворюється у будь-яку фігуру того-ж кольору що він сам окрім короля.
• Пішакова перевага — більша ніж у суперника кількість пішаків на одному з флангів(кількісна пішакова перевага), або краще їх розташування (якісна пішакова перевага).
• Пішаковий ендшпіль — різновид шахового ендшпілю. Характеризується наявністю у обох гравців окрім королів лише пішаків.
• Пішаковий ланцюг — пішаки одного кольору, що розташовані по діагоналі.
• Пішаковий штурм — атака за допомогою пішаків. Застосовується для знищення прикриття короля суперника та створення матових погроз. Дуже розповсюджений стратегічний прийом.
• Пов'язані пішаки — пішаки одного кольору, що розташовані на суміжних вертикалях. Також розрізняють пов'язані прохідні пішаки.
• Подвійний напад (або вилка) — ситуація коли одна фігура нападає на дві фігури суперника.
• Подвійний шах — одночасний шах двома фігурами.
• Подвоєні пішаки — пішаки одного кольору, що знаходиться на одній вертикалі. Зазвичай є слабкістю.
• Позиційна жертва — стратегічний прийом. Жертва матеріалу задля отримання деяких позиційних переваг, захоплення ініціативи тощо.
• Позиція — у шаховій партії розміщення фігур на шахівниці, при цьому повинна бути визначена черга ходу, можливість рокірвуання, взяття на проході тощо.
• Поля відповідності — термін з теорії ендшпілю. Клітини на шахівниці, по яких маневрують фігури суперників, опиняючись ніби пов'язаними одна з одною.
• Потрійне повторення позиції — виникнення на шахівниці тієї самої позиції тричі протягом партії, при цьому черга ходу кожен раз повинна бути у того й самого гравця, а можливості гри не змінюються: наприклад право здійснити рокірування або взяття на проході. Може бути приводом для присудження ничиєї.
• Правило п'яти — якщо номер ряду, який займає пішак, і кількість вертикалей, які відокремлюють від нього короля слабшої сторони, в сумі дають число, менше п'яти або дорівнює п'яти, то позиція нічийна; якщо це число більше п'яти, то сильніша сторона виграє.
• Правило шести — див. «Правило п'яти».
• Проміжний хід — хід суперника, який не було передбачено при розрахунку форсованого варіанту або комбінації. Зазвичай проміжний хід руйнує попередні розрахунки та унеможливлює комбінацію. Існує також проміжний шах — проміжний хід з шахом, часто дозволяє гравцю, що захищається перехопити ініціативу.
• Прохідний пішак — пішак, що не має на сусідніх вертикалях пішаків суперника. Є серйозною позиційною перевагою, особливо у ендшпілі.

• Рапід — див. Швидкі шахи
• Рейтинг (або особистий коефіцієнт) — числовий показник практичних досягнень шахіста, що змінюється у залежності від його результатів у змаганнях.

• Розвиток фігур — процес виведення фігур на активні позиції, звікди вони можуть взяти участь у подальшій боротьбі.

• Різноколірні слони — термін, що застосовується для позначення слонів, що стоять на клітинах різних кольорів у позиціях де у гравців, окрім пішаків, залишилися лише слони.

• Рокірування (рокіровка) — спільний хід королем та турою, за якого король зміщується на дві клітини по горизонталі, а тура стає на клітину, через яку перестрибнув король. Рокірування можливе за виконання таких умов: король та тура, що братимуть участь у рокіруванні, ще жодного разу не ходили, королю немає шаху, після рокірування ні король, ні тура не опиняються під шахом. Розрізняють коротке (на королівський фланг) та довге (на ферзевий фланг) рокірування.

• Сеанс одночасної гри — різновид масових шахових змагань, під час яких шахіст (сеансер) грає одночасно з багатьма суперниками.

• Сильне поле — клітина, на якій фігура займає дуже сильну позицію, що супернику дуже важко примусити її звільнити цю клітину.

• Сицилійський захист — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 c7—c5. Один з найвживанеших дебютів у сучасній практиці.

• Скажена фігура — незахищена фігура що нападає на фігуру суперника (найчастіше на короля), яку не можна вбити через пат. Скажена фігура часто дозволяє тому з гравців, що знаходиться у скрутному становищі досягти нічиєї шляхом довічного нападу (шаху).

• Скандинавський захист — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 d7—d5. Рідко зустрічається у сучасній практиці.

• Складний ендшпіль — ендшпіль у якому у кожного з гравців залишилося не менше двох різних фігур.

• Слабке поле — клітина у власному таборі, яка не може бути захищена власними пішаками.

• Слов'янський захист(або чеський захист) — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 d7—d5 2. c2—c4 c7—c6. Користується широкою популярністю.

• Слон (шахова фігура) — шахова фігура. Пересувається на будь яку кількість клітин по діагоналі.

• Слон проти коня — різновид легкофігурного ендшпілю. Характеризується наявністю у одного з гравців окрім короля — слона та пішаків, а у іншого — коня та пішаків.

• Слоновий ендшпіль — різновид ендшпілю. Характеризується наявністю у гравців окрім королів лише пішаків та слонів.

• Спертий мат — мат, при якому усі клітини навколо короля відібрани його власними фігурами. Спертий мат може бути оголошено лише конем.

• Староіндійський захист — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 Ng8—f6 2. c2—c4 g7—g6 3. e2—e4 d7—d6. Може виникнути і за іншого порядку ходів. Один з найвживаніших сучасних дебютів.

• Староіндійський початок — належить до закритих дебютів. Починається ходом 1. g2—g3. Широко використовується у сучасній практиці. На вищому рівні постійно застосовує гроссмейстер Хікару Накамура.

• Статист — фігура в шаховій задачі, яка не бере участі в матовій картині^{[джерело?]}.

• Стратегія — принципи ведення шахової партії, що охоплюють підготування та здійснення систематичного, послідовного впливу на позицію суперинка.

• Табія — типова позиція того чи іншого дебюту, де, зазвичай закінчено мобілізацію сил та починається міттельшпіль. Також табією називається розстановка фігур та пішаків у шатранджі, з якої фактично починалася гра.

• Тактика — сукупність прийомів та засобів виконання окремих шахових операцій, що входять до стратегічного плану та його закінчуючих.

• Темп — одиниця вимірювання часу у шахах, яка дорівнює одному шаховому ходу. Виграти темп означає випередити суперника у розвитку на один хід.

• Теоретична позиція — позиція, що вивчена шаховою теорією та точно відомий результат за найкращої гри суперників, а також відомі плани сторін для досягнення цього результату.

• Теорія шахів — сукупність знань про шахи. Складається з теорії дебюту, ендшпілю та міттельшпілю. Найбільш вивченими є теорія ендшпілю та теорія дебюту.

• Технічний ендшпіль — елементарне шахове закінчення з мінімальною кількістю фігур (3—5), у якому одна з сторін володіючи достатньою матеріальною перевагою може оголосити мат королю суперника, або за точного захисту слабший бік досягає нічиєї. До цього класу ендшпілів в першу чергу відносять ендшпілі у яких ставиться мат самотньому королю.

• Тихий хід — неактивний, на перший погляд, хід, що повністю змінює перебіг боротьби у партії.

• Тура — шахова фігура. Пересувається на будь-яку кількість клітинок по вертикалі або горизонталі.

• Тура проти легкої фігури — різновид шахового ендшпілю. Характеризується наявністю окрім королів у одного з суперників тури та пішаків, а у іншого — легкої фігури та пішаків.

• Туровий ендшпіль — різновид шахового ендшпілю. Характеризується наявністю у обох сторін окрім королів лише пішаків та тур.

• Угорська партія — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 Nb8—c6 2. Bf1—c4 Bf8—e7. Назву отримав після партії за листуванням Париж — Будапешт (1842-45). У сучасній практиці майже не зустрічається.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Фіанкетований чорний слон на g7 у Староіндійському захисті.

• Ферзь — найсильніша фігура. Пересувається на будь-яку кількість клітин по діагоналі, горизонталі або вертикалі.

• Ферзевий ендшпіль — різновид шахового ендшпілю. Характеризується наявністю окрім королів, лише пішаків та ферзів.

• Ферзевий гамбіт — належить до закритих дебютів. Починається ходами 1. d2—d4 d7—d5 2. c2—c4. Один з найвживаніших сучасних дебютів.

• Фіанкетто — спосіб флангового розвитку слона шляхом просунення коневого пішака на одну клітину вперед, та переведення слона на клітину, що звільнилася. Існує королівське та ферзеве фіанкетто.

• Французький захист — належить до напіввідкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e6 2. d2—d4 d7—d5. Один з найпопулярніших сучасних дебютів.

• Цейтнот — термін, що позначає нестачу часу на розмірковування у одного або у обох (обопільний цейтнот) гравців.

• Центр — під центром шахівниці розуміють клітини: e4, d4, e5, d5.

• Центральний дебют — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. d2—d4. У сучасній практиці майже не використовується.

• Цугцванг — безпорадне становище. Позиція у якій будь-який хід призводить до суттєвого погіршення позиції або навіть до програшу партії.

• Шах — ситуація у шаховій партії коли король одного з гравців опиняється під ударом фігур або пішаків суперника.

• Шахівниця — ігрове поле квадратної форми, розкреслене на 64 рівних за розміром клітини по 8 з кожного боку, що розфарбовані у білий та чорний кольори.
• Швидкі шахи — різновид шахів, в якому кожен із супротивників має виконати свої ходи за менший часовий проміжок, ніж при класичному контролі часу (60 або 120 хвилин кожному гравцю).

• Шотландська партія — належить до відкритих дебютів. Починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Ng1—f3 Nb8—c6 3. d2—d4. Рідко використовується у сучасній практиці.

1. Yasser Seirawan, Jeremy Silman. Winning Chess Strategies/ Microsoft Press, 1994, р. 257 ISBN 1556156634
2. Evans, Larry (1967), New Ideas in Chess, Cornerstone Library (1984 Dover edition), ISBN 0-486-28305-4
3. Шахматы: Энциклопедический словарь//Гл. ред. А. Е. Карпов. — М.:Сов.энциклопедия, 1990. — 621 с.
4. Шаховий кодекс СРСР. — К.: Здоров'я, 1980. — 44 с.
5. http://rules.fide.com/images/stories/Laws_of_Chess_2018_-_EB_approved_-_highlighted_correction_version.pdf [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
6. http://ukrchess.org.ua/arbiter/laws_07_2017.pdf [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.]