Гіркий корінь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сосюрея | |
|---|---|
| |
| Сосюрея естонська | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Гіркий корінь (Saussurea) DC., 1810 |
| Види | |
|
понад 430, див. Список видів роду гіркий корінь | |
 Вікісховище: Saussurea
| |
Гіркий корінь[1], сосюрея[1][2] (рос.)(укр.) (Saussurea) — рід багаторічних трав родини айстрових.
Рід був описаний Декандолем та названий на честь двох своїх співвітчизників-натуралістів батька і сина Соссюр (Saussure). Батько, (Орас Бенедикт де Соссюр) був геологом, відомим дослідником Альп, займався вивченням продихів і підйому живильних речовин по стовбуру рослин. Син (Ніколя Теодор де Соссюр) відомий як хімік і фізіолог рослин[3].
Листя чергується, від цілісного до перисторозсіченого. Квітки трубчасті, обох статей, переважно рожеві або пурпурові, в суцвіттях — кошиках, які створюють загальне суцвіття, або іноді поодинокі. Плід — сім'янка з чубком з перистих волосків.
Розрізняють понад 430 видів, що ростуть в Євразії й Північній Америці (докладніше див. Список видів роду гіркий корінь). В Україні зростають види: гіркий корінь альпійський (Saussurea alpina), гіркий корінь звичайний (Saussurea amara), гіркий корінь різнобарвний (Saussurea discolor), гіркий корінь Порція (Saussurea porcii), гіркий корінь солонцевий (Saussurea salsa)[2].
Найвідоміші гіркий корінь звичайний (Saussurea amara) і гіркий корінь солонцевий (Saussurea salsa), обидва види ростуть на солончаках, засолених луках і степах. Більшість видів гіркого кореня ростуть в субальпійському й альпійському поясі гір по луках, кам'янистих схилах, осипах, скелях, в гірській тундрі. У горах Тянь-Шань, Памір, Куньлунь, Тибет, Каракорум і Гімалаї на висотах 4500–5000 м росте сосюрея гнафалієвидна (Saussurea gnaphalodes), що є однією з найвисокогірніших квітів. Це дуже незвичайна рослина, яку неможливо не примітити у високогір'ї. Схожа на неї сосюрея льодовикова (Saussurea glacialis) також росте на великих висотах.
В Кореї стебла Saussurea grandifolia вживають в їжу як чвінамуль[4].
- ↑ а б Saussurea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 347.
- ↑ Липшиц С. Ю. Род Saussurea DC (Asteraceae). — Л.: Наука. — 1979. — C. 283.
- ↑ Kim, Hye Min; Lee, Dong Gu; Cho, Eun Ju; Choi, Kyung; Ku, Jajung; Park, Kwang-Woo; Lee, Sanghyun (1 квітня 2013). Analysis of phenolic compounds in chwinamul by HPLC/UV. Horticulture, Environment, and Biotechnology (англ.). Т. 54, № 2. с. 183—189. doi:10.1007/s13580-013-0155-2. ISSN 2211-3460. Процитовано 23 жовтня 2020.
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
