Солоний Лиман
48°38′30″ пн. ш. 35°31′09″ сх. д. / 48.64166666669477479° пн. ш. 35.519166666694772516° сх. д. / 48.64166666669477479; 35.519166666694772516Координати: 48°38′30″ пн. ш. 35°31′09″ сх. д. / 48.64166666669477479° пн. ш. 35.519166666694772516° сх. д. / 48.64166666669477479; 35.519166666694772516
Розташування
Країна	Україна[1]
Регіон	Дніпропетровська область[1]
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні	3,5  км²
Довжина	1,8  км
Ширина	1,8  км
Берегова лінія	бл. 11,5 км  км
Вода
Басейн
Інше
Geonames	9533030
Солоний Лиман (Дніпропетровська область)
Солоний Лиман у Вікісховищі

Соло́ний Лима́н — озеро в Україні, в межах Новомосковського району Дніпропетровської області. Розташоване між селами Знаменівка та Новотроїцьке, на околиці Самарського лісу — великого масиву хвойних та змішаних лісів.

За формою озеро наближене до кола з діаметром бл. 1,8 км. Площа озера — бл. 3,5 км², довжина берегової лінії — бл. 11,5 км. У центрі озера розташований витягнутий острів, по берегах — кілька невеликих заток.

Для охорони природи озера і прилеглих ділянок створено (1980 р.) ландшафтний заказник державного значення «Солоний Лиман». Площа заказника 341 га.

На дні озера є поклади грязі, яка має лікувальні властивості. Грязь належить до мулових сульфідних грязей материкового типу, що володіють високою пластичністю і в'язкістю. Грязь має дрібнодисперсний склад, зміст великих часток 0,25 г і більше — бл. 0,4 %.

Цілющі властивості грязі озера були відомі навколишнім жителям з давніх часів. Вони використовували її для лікування ревматизму, подагри, радикуліту та інших захворювань. Освоєння лікувальних грязей Солоного Лиману розпочато в 1928 році, коли було прийнято рішення про будівництво грязелікувального пункту на березі лиману.

У 1947 році уряд УРСР прийняв постанову № 346 від 25.03.1947, згідно з якою територія хутора Ново-Троїцького визнавалася курортом місцевого значення з назвою «Солоний Лиман». Постанова зобов'язувала МОЗ УРСР та Дніпропетровський облвиконком протягом 1948—1950 років побудувати водогрязелікарню з пропускною здатністю до 1000 процедур за день, а також санаторій на 150 ліжок. Однак, через обмежене фінансування, була побудована лише лікарня, що складається з двох корпусів барачного типу на 100 ліжок.

Поштовхом до подальшого розвитку лікувального курорту стала Чорнобильська аварія, а також складна економічна ситуація в УРСР, пов'язана з підвищення вартості медикаментів та лікування на курортах інших республік. У 1988 році дніпропетровський облвиконком ухвалив рішення про розширення та реконструкцію лікарні «Солоний Лиман», будівництво житла та об'єктів соціально-культурного призначення для медперсоналу лікарні та їхніх сімей.

Для збереження грязі на березі озера зведено грязесховище, що забезпечує збереження лікувальних властивостей грязі протягом довгого часу.

Також поблизу Солоного Лиману розташовані джерела мінеральних вод, використовувані для водолікування. На основі ряду джерел з 1961 року діє завод з виробництва мінеральних вод «Новомосковський завод мінводи». Завод виробляє воду з мінералізацією 0,2—0,5 г/дм³, що належить до столових мінеральних вод.

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Фотографії Солоного Лиману
• Соленый лиман. Фотопутешествие [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Солоний лиман. Відео з дрона.
• http://prostir.museum/tourists/ua/mustseesdetails?id=81 [Архівовано 27 квітня 2008 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20120803025324/http://www.guoz.dp.ua/mereja/strukturn-pdrozakladi-okhoroni-zdorovja/290-lkuvalnijj-kompleks-na-ozer-solonijj.html%7B%7Bнедоступне посилання))

Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.