Соколов Віктор Олександрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Соколов Віктор Олександрович | |
---|---|
Народження | 8 листопада 1909 Тула, Російська імперія |
Смерть | невідомо |
Країна | СРСР |
Звання | Полковник авіації |
Формування | 832-й винищувальний авіаційний полк (СРСР) 11-й винищувальний авіаційний полк (ПНР) |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Ві́ктор Олександрович Соколо́в (8 листопада 1909, Тула, Російська імперія —1974, Москва, СРСР) — радянський льотчик-випробувач, полковник, учасник Другої світової війни. Чоловік льотчиці Валентини Гризодубової.
Народився 8 листопада 1909 року у місті Тула.
У березні 1932 року почав службу в Червоній армії. Працював льотчиком-випробувачем на Державному авіаційному заводі № 1[ru]. Тоді ж одружився з льотчицею Валентиною Гризодубовою. Восени 1936 року у подружжя народжується син Валерій. Через рік після рекордного безпосадочного перельоту за участю його дружини[ru], Віктор Соколов керував тим самим літаком АНТ-37 «Родина» під час його повернення до Москви.
Під час Другої світової війни був командиром 832-о винищувального авіаційного полку[ru] Військових Сил РСЧА. Після того як восени 1944 року полк було передано до складу Польської народної армії, залишався на посаді вже як командир 11-го винищувального авіаційного полку Війська Польского[pl] до 17 лютого 1945 року.
Пішов у відставку 8 лютого 1947 року[1]. Пізніше, працював льотчиком-випробувачем на Авіазаводі № 82[ru] у Тушино.
Помер 1974 року у Москві.
- Орден Червоного Прапора (1943)[2]
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня (1944)[3]
- Медаль «За бойові заслуги» (1944)[4]
- Медаль «За оборону Москви»[1]
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»[1]
- ↑ а б в Соколов Виктор Александрович :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Наградной лист В. А. Соколова. podvignaroda.ru. Процитовано 19 березня 2021.
- ↑ Наградной лист В. А. Соколова. podvignaroda.ru. Процитовано 19 березня 2021.
- ↑ Подвиг народа. podvignaroda.ru. Процитовано 19 березня 2021.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.