Со́дова промисло́вість — галузь хімічної промисловості, яка виробляє кальциновану соду (Na₂СО₃), каустичну соду (NaOH), бікарбонат натрію (NaHCO₃), хлористий амоній та ін.

Продукти содової промисловості широко використовуються в народному господарстві: кальцинова сода в скляній, хімічній, металургійній, а також як основна сполука для виробництва інших содових продуктів; каустична — у виробництві штучного волокна, алюмінію, мила, багатьох органічних продуктів; бікарбонат натрію — в медицині і харчовій промисловості. Основною сировиною для продукції содової промисловості є кухонна сіль, крейда і вапняки; на виробництво 1 т кальцинової соди витрачається 1,63 т кухонної солі, 1,6 т вапняку і 1,7 т умовного палива.

Оскільки основною сировиною для продукції содової промисловості є кухонна сіль, крейда і вапняки, в Україні содова промисловість зосереджена на Донбасі, який має майже невичерпні запаси кухонної солі, вапняку і палива; водночас 3/4 содового виробництва використовується на місці: у хімічній, скляній та інших промисловостях.

В Україні перші содові заводи постали в Лисичанському (1890) і в Слов'янському (1898; другий 1941). 1913 вони продукували 168 000 т содопродуктів (76 % Рос. Імперії). У 1914—1920 содова промисловість занепала і щойно 1927 досягла довоєнного рівня. 1940 на Україну припадало 80 % продукції кальцинової й 45 % каустичної соди всього СРСР. 1948 обидва зав. у Слов'янському об'єднано у Слов'янський содовий комбінат. Збільшення виробництва С. п. видно з табл. (у тис. т):

1966 року було розпочато будівництво нового великого содового заводу у Криму; водночас планувався розвиток виробництво каустичної соди на заводах у містах Кам'янському, Калуші і Первомайському. На середину 1970-тих содова промисловість в УРСР (зокрема виробництво кальцинованої соди) не розвивалося, а її частка у продукції всього СРСР сильно зменшилася: до 45 % у 1960, 25 % у 1970, 20 % у 1974; відповідні відсотки для каустичної соди; 16, 12, 13.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.