Слонівка
49°59′27″ пн. ш. 25°21′18″ сх. д. / 49.99100000002777477° пн. ш. 25.35500000002777909° сх. д. / 49.99100000002777477; 25.35500000002777909
Витік	село Лідихів
• координати	49°59′27″ пн. ш. 25°21′18″ сх. д. / 49.99100000002777477° пн. ш. 25.35500000002777909° сх. д. / 49.99100000002777477; 25.35500000002777909
• висота, м	320 м
Гирло	р. Стир, біля с. Лешнів
• координати	50°15′14″ пн. ш. 25°02′27″ сх. д. / 50.25400000002777290° пн. ш. 25.04100000002777904° сх. д. / 50.25400000002777290; 25.04100000002777904
Басейн	549 км²
Країни:	Україна, Тернопільська область, Рівненська область, Львівська область
Регіон	Тернопільська область Рівненська область Львівська область[1]
Довжина	49 км
Площа басейну:	320 км²
Притоки:	Баранська, Ситенька (праві)

Сло́нівка — річка в Україні, в межах Тернопільської, Рівненської та Львівської областей. Права притока Стиру (басейн Прип'яті).

Довжина 49 км, площа водозбору 549 км², похил річки 1,6 м/км. Долина переважно коритоподібна, завширшки до 4 м, завглибшки до 15 м. Заплава двостороння, ширина від 30—50 м (у верхів'ї) до 1 км (у нижній течії). Заплава і долина меліоровані. Річище звивисте, завширшки 6—12 м (подекуди 10—12 м), завглибшки до 1,2 м. Є ставки.

Тече з південного сходу на північний захід територією Бродівської рівнини. Бере початок в селі Лідихів Кременецького району Тернопільської області, тече до ставка с. Лідихів, потім її течія переривається (крім паводкового періоду). Від с. Підзамче Дубенського району річка починає наповнюватись водою з джерел і приток. Впадає у Стир на захід від села Лешнів Бродівського району Львівської області. Основна довжина річки (близько 40 км з 49 км загальної довжини) пролягає територією Радивилівського району Рівненської області.

Притоки: Баранська, Ситенька (праві), Лев'ятинка. На Слонівці — місто Радивилів.

• Назва річки не пов'язана з назвою відомої тварини, а, за однією з версій, з сіллю (слонівка, солонівка — тобто солона вода, річка), за іншою версією — пов'язана з тим, що наповнюється водами з ланів (Зланівка, рос. — Слановка, що трансформувалося у Слоновка, Слонівка).

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Слонівка http://h.ua/story/54581/
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 510
• Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1913. — С. 140.(рос.)
• Słonówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 828. (пол.)
• «Каталог річок України» (PDF). К.: АН УРСР. 1957. с. 72 — (№ 1114). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 11 травня 2024.