село Слобідка
Церква св. Михаїла
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060370210018002
Облікова картка	Слобідка
Основні дані
Засноване	1595
Населення	653
Густота населення	10.620 осіб/км²
Поштовий індекс	48611
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°54′02″ пн. ш. 25°34′55″ сх. д. / 48.90056° пн. ш. 25.58194° сх. д. / 48.90056; 25.58194Координати: 48°54′02″ пн. ш. 25°34′55″ сх. д. / 48.90056° пн. ш. 25.58194° сх. д. / 48.90056; 25.58194
Водойми	Джурин
Відстань до районного центру	46 км
Найближча залізнична станція	Товсте
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Слобідка
Слобідка
Мапа
Слобідка у Вікісховищі

Слобі́дка — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району (до 2020р. у Заліщицькому районі) Тернопільської області. Розташоване на річці Джурин, на заході району. До 2020 адміністративний центр Слобідківської сільської ради. Раніше називалося Слобідка Кошилівська.

Населення — 561 особа (2007).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.^[1]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор, черняхівської і давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1595. Колись це село мало назву Бинди поки не було спалене. А назву Слобідка взяла за часів Козачини, бо коли нападали татари люди ховалися в болота які були навколо річки Джурин і звідти відбивалися. 1636 Слобідка зазначена на карті військового інженера, картографа Г. Боплана.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та ін. т-ва, кооператива.

У травні 1944 частково спалене. 1945 у Слобідці — повстанський госпіталь УПА.

Постановою Тернопільського облвиконкому від 16 січня 1946 р. виселялися зі своїх садиб усі мешканці села.^[2]

• дві церкви Святого Архістратига Михаїла (1882, кам'яна, реставрована 1992, ПЦУ; 1998, УГКЦ);
• капличка Матері Божої (поч. 19 ст.).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).

Працювали ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, цегельний завод, торговельний заклад.

• народний оповідач-гуморист Т. Гринишин,
• громадський діяч у Бразилії М. Чайковський.

• український диригент, композитор, педагог Василь Цалинюк (тут і помер),
• український археолог та історик Юрій Малєєв

• літераторка Оксана Кишканюк.

• Безгубенко О., Гаврилюк О., Олійник В., Уніят В. Слобідка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 206—207. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Гаврилюк О., Кишкан В. Слобідка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 290. — ISBN 978-966-528-279-2.