Складальна одиниця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Склада́нна одини́ця (скла́день) — це виріб, складові частини (дві або більше деталей), якого з'єднують між собою складальними операціями на підприємстві-виробнику[1]. До операцій складання належать: зґвинчування, зчленовування, склепування, зварювання, спаювання, запресовування, розвальцьовування, склеювання, зшивання, укладання тощо.
Склада́нною одиницею, наприклад, може бути шухляда, двері. Виріб в цілому, наприклад сервант, дверний блок, також склада́нні одиниці.
До складанних одиниць, в разі потреби, також відносять[2]:
- вироби, для яких конструкцією передбачено розбирання їх на складові частини підприємством-виробником, наприклад, для зручності упаковування і транспортування;
- сукупність склада́нних одиниць і (або) деталей, що мають загальну функційну призначеність і їх разом встановлюють на підприємстві-виробнику в іншій складанній одиниці, наприклад: електрообладдя верстата, автомобіля, літака; комплект складових частин врізного замка (замок, запірна планка, ключі);
- сукупність складанних одиниць і (або) деталей, що мають спільну функційну призначеність, разом укладених на підприємстві-виробнику в умістища (футляр, коробку і т п.)., які передбачено використовувати разом з укладеними в них виробами, наприклад: комплект кінцевих плоскопаралельних мір довжини.
- Бондаренко С. Г. Основи технології машинобудування: Навчальний посібник. — Львів: «Магнолія2006», 2007. — 500 с.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
