Сердюков Євген Сергійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сердюков Євген Сергійович | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 17 листопада 1983 село Мецамор, Вірменія |
| Смерть | 31 липня 2014 (30 років) місто Шахтарськ, Донецька область (внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників) |
| Поховання | Краснопільський цвинтар |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| командир відділення | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Сердюков Євген Сергійович (нар. 17 листопада 1983, село Мецамор, Вірменія — пом. 31 липня 2014, місто Шахтарськ, Донецька область — молодший сержант 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади.
З дитинства проживав у Дніпропетровську. Навчався в СШ № 87 м. Дніпропетровськ с 1991 по 2001 р.р. (на фасаді школи в 2015 р. було встановлено меморіальну дошку).
В 2001 вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (ДНУЗТ), колишній (ДІІТ), на факультет «Управління енергетичними процесами» за спеціальністю «Електротехніка та електромеханіка».
Молодший сержант 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Активний член вірменської громади. Євген мав власний бізнес. Був призваний за мобілізацією 11 березня. Окрім військової служби займався допомогою армії, купував інструменти та запчастини для ремонту військової техніки.
31 липня 2014 батальйон 25-ї бригади намагався взяти штурмом місто Шахтарськ, внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м. Шахтарськ Донецької області багато вояків загинуло. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото й потім хизувались у соцмережах. Терористи тимчасово поховали біля недобудованої церкви в парку Шахтарська — Артема Джубатканова, Євгена Сердюкова, Олексія Сєдова, Станіслава Трегубчака, Петра Федоряку, Халіна Володимира та, можливо — Володимира Самишкіна. Тоді ж поліг Андрій Болтушенко. Вважається зниклим старший лейтенант Шатайло Михайло Сергійович — тіло не ідентифіковане.
Похований на Краснопільському цвинтарі.
- 13 серпня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений —
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- в дніпровській ЗОШ № 87 йому відкрито меморіальнук дошку[1]
- вшановується щороку 31 липня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України[2]
- Сердюков Євген Сергійович [Архівовано 23 травня 2017 у Wayback Machine.] // Книга Пам'яті
- Указ Президента України № 473/2015
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
