Чонішвілі Сергій Ножерійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чонішвілі Сергій Ножерійович | |
|---|---|
| рос. Сергей Ножериевич Чонишвили | |
 | |
| Ім'я при народженні | Сергей Ножериевич Чонишвили |
| Дата народження | 3 серпня 1965 (59 років) |
| Місце народження | Тула, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1986) |
| Професія | актор театру, кіноактор, актор озвучування, диктор, телеведучий, письменник, актор |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0159097 |
| chonishvili.ru | |
 Чонішвілі Сергій Ножерійович у Вікісховищі | |
Сергій Ножерійович Чонішвілі (нар. 3 серпня 1965, Тула, Тульська область, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, майстер озвучування (дублювання) фільмів, диктор[1], телеведучий, письменник. Заслужений артист Російської Федерації (1999)[2]. З 1998 року є офіційним голосом телеканалу «СТС»[1][3].
Народився 3 серпня 1965 року в місті Тула. Батько — Ножері Чонішвілі, народний артист РРФСР, грузин, його ім'я носить Омський будинок актора. Мати — Валерія Прокоп, народна артистка Російської Федерації, російська, актриса Омського академічного театру драми.
У шістнадцятрирічному віці приїхав до Москви і вступив до Щукінського училища. Його педагогами були Юрій Авшаров, Юрій Катін-Ярцев, Олександр Ширвіндт, Микола Волков. У 1986 році закінчив училище з червоним дипломом і був прийнятий в трупу Московського державного театру «Ленком», де служив до 2010 року[4] .
У 1993 році актор взяв участь в першому прем'єрному спектаклі Незалежної театрального проєкту «Гра в піжмурки» за п'єсою Михайла Волохова, режисером якого виступив Андрій Житінкін. У Московському театрі-студії під керівництвом Олега Табакова Сергій грав ще в двох спектаклях Андрія Житінкіна — «Псих[5]» і «Старий квартал[6]». З 2018 року грає Євгенія Сергійовича Дорна в спектаклі Костянтина Богомолова "Чайка".
Голосом Сергій Чонішвілі озвучена і озвучується більшість вітчизняних рекламних роликів[7], документальних фільмів[8], аудіокниг, а також велика кількість анонсів на різних російських телеканалах — зокрема, на «СТС». Проте, сам Чонішвілі принципово відмовляється озвучувати політичні ролики[9].
У 2000 році відбувся письменницький дебют Сергія Чонішвілі — вийшов у світ його збірка «Незначні зміни». У 2003 році була випущена друга книга «Людина-поїзд».
Дочки: Анна і Олександра.
- «Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти» Олексія Рибникова та Павла Грушко. Режисер: Марк Захаров
- «Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського. Режисер: Марк Захаров — Наближений Вожака
- «Поминальна молитва» Григорія Горіна. Режисер: Марк Захаров — Нахум
- «Гамлет» Шекспіра. Режисер: Гліб Панфілов — Гільденстерн
- «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше. Режисер: Марк Захаров — Бартоло
- «Диктатура совісті» Михайла Шатрова. Режисер: Марк Захаров — Гоша
- «Жорстокі ігри» Олексія Арбузова. Режисер: Марк Захаров — Микита
- «Юнона і Авось» композитора Олексія Рибникова на вірші поета Андрія Вознесенського. Режисер: Марк Захаров — Перший автор
- «Королівські ігри» Григорія Горіна. Режисер: Марк Захаров — Генрі Норріс
- «Мудрець». Режисер: Марк Захаров — Городулін, Голутвін, Курчаєв
- «Варвар і єретик». Режисер: Марк Захаров — де Гріє
- «Дві жінки». Режисер: Володимир Мірзоєв — Ісла
- «Містифікація». Режисер: Марк Захаров — Ноздрьов
- «Ва-банк» за п'єсою «Остання жертва» Олександра Островського. Режисер: Марк Захаров — Салай Салтанович
- «Одруження» за Миколою Гоголем. Режисер: Марк Захаров — Кочкарьов
- «Гра в піжмурки» Міжнародний російсько-французький театральний проєкт за п'єсою Михайла Волохова, в постановці Андрія Житинкіна. Роль — Фелікс[10].
- «Псих» Театр під керівництвом Олега Табакова. Режисер Андрій Житинкін. Роль — Вєнька.
- «Старий квартал» Театр під керівництвом Олега Табакова. Режисер Андрій Житинкін. Роль — Тай.
- «Метод Гренхольм» Державний Театр Націй. Режисер Явір Гирдєв (Болгарія). Роль — Ферран.
- «Подія» за п'єсою Володимира Набокова МХТ ім. А. П. Чехова. Режисер — Костянтин Богомолов. Роль — Трощейкін.
- «Свідок звинувачення» МХТ ім. А. П. Чехова. Режисер — Марі-Луїз Бішофберже. Роль — сер Вілфрід.
- «Ідеальний чоловік. Комедія» Твір Костянтина Богомолова за творами Оскара Уайльда МХТ ім. А. П. Чехова. Режисер — Костянтин Богомолов. Роль — Доріан Грей.
- «Гаргантюа і Пантагрюель» Державний театр націй. Режисер — Костянтин Богомолов. Роль — Панург і не тільки.
- «Мушкетери. Сага. Частина перша» МХТ ім. А. П. Чехова. Режисер — Костянтин Богомолов. Роль — Карлсон.
- 1982 — Крадіжка
- 1986 — Кур'єр — Ілля
- 1988 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Без ножа і кастета — хуліган (епізод)
- 1990 — Дезертир — Табакін
- 1991 — Ніч грішників
- 1991 — Псих і дрібнота — Миша
- 1992 — Катька і Шиз — Юрка-вертолітник
- 1994 — Мій бідний П'єро
- 1995 — Петербурзькі таємниці — Князь Вольдемар Шадурський
- 1999 — Москва — відвідувач клубу
- 2001 — Next — Гамлет
- 2001 — П'ятий кут — Сур'єв
- 2001 — Сімейні таємниці — Руслан Дєєв
- 2001 — Ідеальна пара — Вольдемар
- 2002 — Іван-дурень — лейтенант Воронін
- 2002 — Азазель — Іполит Олександрович Зуров
- 2002 — Олександр Пушкін — Данзас
- 2002 — Віліси — батько Ігоря
- 2002 — Зсунутий — Гусятник
- 2003 — Як би не так — Артист
- 2003 — Право на захист — Євген Кирилович
- 2003 — Демон полудня — Олег Торлопов
- 2003 — Театральний Блюз — Сергій Козирєв
- 2003 — Козеня в молоці — «Сліпий» в літаку
- 2003 — Третій варіант
- 2004 — Я люблю тебе — капітан
- 2004 — Прощайте, доктор Фрейд! — Арнольд
- 2004 — Новорічний романс — Берман
- 2004 — Фитиль (сюжет «Маестро, Ваш вихід»)
- 2005 — Херувим
- 2005 — Побічні докази — Зубаров
- 2005 — Казароза — співак у ресторані
- 2005 — Подруга особливого призначення — Іван
- 2005 — Великогабаритні — психотерапевт
- 2005 — Віддзеркалення перше — Ігор Чайкін
- 2005 — Національні тріумфи
- 2005 — Мотузка з піску — Карик
- 2006 — Людина безповоротна — Аркадій
- 2006 — Ленінградець — Степан
- 2006 — Жіноча робота з ризиком для життя
- 2006 — Капітанські діти
- 2006 — Коханці — Костянтин Костянтинович, викладач
- 2006 — Лісовик — капітан Усманов
- 2007 — Особисте життя доктора Селіванової — Марк Нікольський, режисер
- 2007 — Точка повернення — Роман Родін
- 2008 — Наречена на замовлення — Олег Юрійович Романов, хірург
- 2008 — Двічі в одну річку — Сергій Болотов
- 2008 — Лісовик 2 — слідчий
- 2008 — Парі — Сірі (озвучив Олександр Тютін)
- 2008 — Сезон туманів — Саша
- 2008 — Чізкейк — Михайло
- 2010 — Сивий мерин — Алікберов Рустамович Турчак
- 2010 — Гербарій Маші Колосової — Костя, художник
- 2010 — Відлуння думок — Слідчий
- 2010 — Записки експедитора Таємної канцелярії — Ушаков
- 2010 — Тридцять сьомий роман — Борис
- 2010 — Земський лікар — Олексій Іванович Субботін, мер міста
- 2010 — Люблю. 9 березня — Михайло
- 2010 — Земський лікар. Продовження — Олексій Іванович Субботін, мер міста
- 2011 — Записки експедитора Таємної канцелярії 2 — Ушаков
- 2012 — Москва 2017 — Закадровий голос
- 2013 — Справа честі — Павло Костянтинович Полєтаєв, адвокат, батько Андрія
- 2013 — Попіл — Сергій Леонідович Єременко, майор-особист
- 2013 — Ой, ма-мо-чки! — Олексій, викладач, чоловік Олени (12-та серія)
- 2015 — Новорічний рейс — Сергій
- 2016 — Дідусь — Ігор Васильович Дьомін
- 2016 — Інтим не пропонувати — Ігор Петрович Савицький, батько Івана
- 2017 — Дно (документально-ігровий) — Олександр Дмитрович Протопопов
- 2018 — Король Мадагаскару — Андрій Іванович Ушаков
- 2018 — Анатомія вбивства (фільм 4-й «Вечеря на шістьох») — Роман Георгійович Виноградов
- 2019 — Утриманки — батько Каті Матвєєвої
- 2019 — Чарівник — Авангард (Ваня), колишній музикант рок-групи «Меджік», власник магазину музичних інструментів
- 2019 — Московський романс — Василь, адвокат
- 2019 — Відчайдушні — Сергій
- 2021 — Політ — Леонід
- Наталі: «Считалочка»
- Шрек 2 та Шрек Третій, а також Шрек назавжди: потворна зведена сестра Доріс[11][12]
- Бівіс і Баттхед (мультсеріал): всі персонажі[13][14]
- ФАКультет: частина чоловічих персонажів (MTV Росія)[15]
- День виборів — голос Емануїла Гедеоновича[16]
- Мачете та Мачете вбиває — голос Мачете[17]
- Хранителі — голос Роршаха[12]
- Бембі та Бембі 2 (мультфільм) — Князь Лісу[12]
- Олівер і Компанія (мультфільм) — Роско[12]
- 13-й район: Ультиматум — голос за кадром, эпизодические роли[12]
- Форсаж (4-8 частини) — голос Домініка Торетто[17]
- Ріддік — голос Річарда Ріддіка[17]
- Останній мисливець на відьом — Колдер[18]
- Подвійний форсаж — Енріке[12]
- Восьма миля — тато Док[12]
- Афера під прикриттям — Роберто Алькаїно[19]
- Смерть Сталіна — Йосип Сталін (дубляж у Росії не побачив світ)[20]
- Бладшот — Рей Гаррісон / Бладшот[21]
- 2002 — Mafia: The City of Lost Heaven — Сем.
- 2006 — Gothic 3 — Безіменний герой.[1]
- 2009 — The Elder Scrolls V: Skyrim — Ульфрік Плащ Бурі, Малакат.[22]
- 2010 — God of War III — Кратос.
- 2010 — God of War: Ghost of Sparta — Кратос.
- Від Ілліча до Кузьмича (мультсеріал) : всі персонажі
- Пригоди Оленки та Яреми : Шах Рахман
- Нові пригоди Оленки та Яреми : Шах Рахман, Людожер, перекладач
- Майбутнє почалося — голос за кадром
- Гена з Чебурашкою купили косячок — голос за кадром
Голосом Сергій Чонішвілі (тембр : баритон, бас) озвучені багато фільмів та роликів російських телеканалів[1] .
- СТС: офіційний голос каналу — з 1998 року озвучує все анонси та ролики каналу (в заставках реклами весни 2007 року читав текст «Весна — пора мінятися!»).
- Перший канал: озвучує документальні фільми (в заставці ОРТ 1995 року озвучував голос «Це — Перший»), Yesterday Live, «Кримінальні хроніки» (2010—2012) — голос за кадром. Також — антиалкогольна реклама «Бережи себе».
- Росія: озвучує документальні фільми.
- Володар світу. Нікола Тесла: голос за кадром (на каналі «РТР-Планета»)
- Велика таємниця води: голос за кадром (на каналі «Росія»)
- НТВ — програма «Цілком таємно» (Інформація до роздумів), мюзикл «1001 ніч, або Територія любові» — голос за кадром
- Цвіль — в першій редакції, голос за кадром
- Таємниці кохання — голос за кадром (Перший канал)
- Таємниці смерті: голос за кадром (Перший канал)
- Наша Russia — голоси деяких ведучих (сцена в Таганрозі, С. Ю. Беляков), Василь Щербаков (сусід C. Ю. Белякова на програмі «Хто хоче стати мільйонером?») (ТНТ)
- Чорнобиль. 20 років після життя — голос за кадром (РЕН ТВ)
- Галілео — голос за кадром (СТС)
- Алани. Дорога на захід — голос за кадром
- Кілька фільмів з науково-популярного циклу «Історія. Наука чи вигадка» — голос за кадром
- Космічні зіткнення — голос за кадром (Московський планетарій)
- Спектакль за романом Федора Достоєвського «Преступление и наказание»: Родіон Раскольников.
- Спектакль за романом Олексія Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна»: Петро Гарін.
- Спектакль за романом Івана Тургенєва «Батьки і діти»: Євген Базаров
- Спектакль по 1-й частині трагедії Йоганна Гете «Фауст»: Фауст
- Спектакль за романом Роберта Стівенсона «Острів скарбів»: капітан Олександр Смоллетт
- «Пригоди капітана Врунгеля» Андрій Некрасов
- «Мій улюблений sputnik» Харукі Муракамі
- «Молох» Олександр Купрін
- «Мартін Іден» Джек Лондон
- «Загадки історії. Том 1. Кілька зустрічей з покійним паном Моцартом» Едвард Радзинський
- «S.N.U.F.F.», Віктор Пєлєвін
- «Любов до трьох цукербрінам» Віктор Пєлєвін
- «Записки експедитора Таємної канцелярії», Олег Рясков
- «Записки експедитора Таємної канцелярії. До берегів Нового Світу», Олег Рясков
- «Записки експедитора Таємної канцелярії. Нерозказаних історії. Бостонський різник. Полювання», Олег Рясков
- «Король Мадагаскару» Олег Рясков
- «Фактор випадковості 1», Олег Рясков
- «Фактор випадковості 2», Олег Рясков
- «Фактор випадковості 3», Олег Рясков
- «Чорне озеро», Олег Рясков
- «Чорне озеро 2», Олег Рясков
- «Операція» Вірус» Ярослав Веров, Ігор Мінаков
- «Беллона» Анатолій Брусникин
- Серія «Смерть на брудершафт» Борис Акунін, фільми 3-10
- «Шпигунський роман» Борис Акунін
- «Чорний місто» Борис Акунін
- «Алмазна колісниця» Борис Акунін
- «Піковий валет» Борис Акунін
- «Декоратор» Борис Акунін
- «Левіафан» Борис Акунін
- «Коронація, або Останній з романів» Борис Акунін
- «Весь світ театр» Борис Акунін
- «Креативщик» Анна Борисова
- «Чи існує жінка?» Даріо Салас Соммер
- «Йоганн Себастьян Бах — Історія одного прозріння» Пряжников Павло
- «Біла гвардія» Михайло Булгаков
- «Дні Турбіних» Михайло Булгаков
- «Прощавай, зброє!» Ернест Хемінгуей
- «Місячний камінь» Вілкі Коллінз
- «Принц і жебрак» Марк Твен
- «Три мушкетери» Олександр Дюма
- «Рибалок і виноградарі» Михайло Харіт
- «Сніданок у Тіффані» Трумен Капоте
- «Король і Шут: Між Купчино і Ржевкою» — епіграфи
- «1984 (роман)» Джордж Орвелл
- «Музеї світу» — озвучує тексти аудіогідів найбільших музеїв світу[23] (музей в Стамбулі, Пергамський музей в Берліні тощо)
- 1999 рік — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва[2]
- 2014 рік — лауреат Премії ФСБ Росії в області літератури і мистецтва за 2014 рік у номінації «Акторська робота» (2-га премія) — за роль начальника канцелярії таємних розшукових справ Андрія Ушакова в телесеріалі «Записки експедитора таємної канцелярії» реж. Олег Рясков (2011), а також за участь у створенні (озвучуванні) численних документальних фільмів про історію і сьогодення діяльності спецслужб Росії
- Лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Посмішка М» — за роль Ноздрьова в "Містифікації "
- 2000 рік — лауреат театральної премії імені І. М. Смоктуновського
- 2007 рік — лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Злодій» — за роль Кочкарьова в спектаклі «Одруження»
- 2020 рік — лауреат першої премії XIII Міжнародного кінофестивалю «Схід-захід» (Оренбург)
- ↑ а б в Короткое интервью для Аудио-Реклама.ru. Audio-Reclama.ru. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ а б Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 1557 от 22 ноября 1999 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- ↑ Телеголос страны Сергей Чонишвили: «Реклама на меня не действует!». Газета «Комсомольская правда». 17 травня 2007.
- ↑ Сергей Чонишвили: «Ленком научил меня выживать в любых условиях». Вечерняя Москва. 1 серпня 2015.
- ↑ Псих « Сергей Безруков. Официальный сайт. sergeybezrukov.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
- ↑ Московский театр О. Табакова" — Официальный сайт театра. www.tabakov.ru. Процитовано 10 вересня 2018.
- ↑ Наталия Колесова (24 січня 2000). Игра в жмурики. Вечерняя Москва.
- ↑ КОНЕЦ ДОКУМЕНТАЛКИ?. Ежедневный журнал. 30 грудня 2005.
- ↑ Голос, который звучит гордо. Огонёк. 6 серпня 2006.
- ↑ Спектакль «Игра в жмурики» по пьесе Михаила Волохова в постановке Андрея Житинкина. [Архівовано 2014-03-26 у Wayback Machine.] Сайт драматурга Михаила Волохова // volokhov.ru
- ↑ Выход в российский прокат мультфільма «Шрек-2». Эхо Москвы. 17 серпня 2004.
- ↑ а б в г д е ж Movie
- ↑ Прощай, MTV! Чем запомнится любимый канал молодежи конца 90-х?. Аргументы и факты. 7 грудня 2012.
- ↑ Егор Негин (Жизнь мужика старше сорока) (26 вересня 2018). #3 История телеканала MTV-Россия: самое сокровенное от основателей. YouTube.
- ↑ Станислава Одоевцева (22 серпня 2002). Бивис & Бат-Хед Гавриловы. Московский комсомолец.
- ↑ Олег Перанов (2 лютого 2020). Как "День выборов" согласовывали в Кремле. Собеседник.
- ↑ а б в Владимир Коноплёв (14 червня 2014). Дублируй меня полностью: кто озвучивает звезд Голливуда. Кино Mail.ru.
- ↑ Евгений Червон (9 червня 2016). Сергей Чонишвили: «Сейчас в профессии я могу лишь держать оборону, но никак не идти в контрнаступление». Кино-Театр.ру.
- ↑ Обстоятельный кинорассказ про спецоперацию. Кино-Театр.ру. 15 серпня 2016.
- ↑ Андрей Гореликов (24 січня 2018). Александр Вартанов: «Это не учебник истории». Сеанс.
- ↑ Вадим Богданов (13 березня 2020). Рецензия на фильм «Бладшот»: Коллекция ущербных бойцов. InterMedia.
- ↑ Актёры дубляжа (Skyrim). The Elder Scrolls Wiki (рос.). Процитовано 19 серпня 2021.
- ↑ Настя Макоста (8 лютого 2018). Доктор Рубинштейн, готические симфонии Баха и Босха и устричная суббота. The Village.
- Офіційний сайт Сергія Чонішвілі
- Профіль актора на сайті театру «Ленком»
- Інтерв'ю Сергія Чонішвілі журналу «Наш Фільм»
- Відеоінтерв'ю Сергія Чонішвілі в альманасі metkere.com
- Аудіозаписи Сергій Чонішвілі на сайті Аудіо Студії РМЦ
- Інтерв'ю Сергія Чонішвілі учасникам форуму РадіоЗвук
- Про Сергія Чонішвілі на офіційному сайті Михайла Волохова
- Сергій Чонішвілі і Олег Фомін грають спектакль «Гра в жмурики». Режисер Андрій Житинкин. Автор п'єси Михайло Волохов.
- Борис Барабанов (21 серпня 2006). Здесь было MTV. Коммерсантъ.
- Ольга Семёнова (5 лютого 2001). Сергей Чонишвили: Объявляю себя влюблённым. Труд.
- Марина Великанова (8 травня 1999). Мастер с небулгаковским концом. Московский комсомолец.
- Михаил Панюков (16 листопада 2000). Предки Бивиса и Батхеда!. Еженедельная газета «Городской дилижанс».
- Лариса Суетенко (17 червня 2004). Сергей Чонишвили: «В доме у меня просто, сплю на полу». Газета «Квартирный ряд».
- Навколо ТВ. Сергій Чонішвілі
- Телеканал «Світ 24». Сергій Чонішвілі: свій найсуворіший критик — це я сам
- MTV Росія. Чонішвілі озвучує Бівіса і Батхеда
- Голос СТС в студії СТС-Світ
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
