Семчев Олександр Львович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Семчев Олександр Львович | |||
|---|---|---|---|
| Александр Львович Семчев | |||
 | |||
| Дата народження | 16 квітня 1969 (55 років) | ||
| Місце народження | Вишній Волочок, Калінінська область, Російська РФСР, СРСР | ||
| Громадянство |  Росія | ||
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1997) | ||
| Професія | актор | ||
| Нагороди |
| ||
| IMDb | ID 0783740 | ||
 Семчев Олександр Львович у Вікісховищі | |||
Олександр Львович Семчев (нар.. 16 квітня 1969, Вишній Волочок, Калінінська область, Російська РФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, кінорежисер, продюсер. Заслужений артист Російської Федерації (2003).
Олександр Львович Семчев народився 16 квітня 1969 року в Вишньому Волочку Калінінської області. Після школи був призваний до лав армії. Службу проходив у космічних військах. Потім вступив до театрального училища імені Бориса Щукіна (курс вгена Симонова. Після смерті Симонова курс вела Валентина Ніколаєнко). Навчання в театральному училищі поєднував з роботою в театрі «Сучасник».
Після закінчення училища в 1997 році кілька місяців пропрацював у театрі «Сатирикон», а потім на запрошення Олега Єфремова перейшов до МХТ імені Чехова.
Серед його основних ролей — Бутон у «Кабалі святош» (за Михайлом Булгаковим), Горб у «Новому американці» (за п'єсою Сергія Довлатова), стражник Жона в «Антигоні» (за п'єсою Жана Ануя).
У кінематографічній кар'єрі Семчева переважали ролі в телесеріалах («Марш Турецького», «Маросейка, 12», «зупинка на вимогу», «Кордон. Тайговий роман», «Сищики» тощо) і кримінальних стрічках.
За роль Ларіосіка у виставі Сергія Женовача «Біла гвардія» у 2004 році Олександр Семчев був удостоєний театральної премії «Чайка»(номінація — «Найкраща комедійна роль»).
Працював на телебаченні. З 2001 по 2002 рік був ведучим програми про народних умільців «Знай наших!» на СТС[1], а з 2002 по 2004 рік працював ведучим дитячої програми «Слідство веде Колобков» на «Першому каналі»[2][3].
Також Семчев знімався в рекламі (наприклад, пива «Товстун»[4], лотереї «Доступне житло»).
25 вересня 2015 року актор взяв участь у театралізованих онлайн-читаннях творів Антона Чехова «Чехов живий».
Семчев почав повніти з 23 років, а в кар'єрі його вага почали використовувати «як фактура», бо людину з такою вагою нелегко знайти в акторському середовищі. Вага досягала 200 кг.[5] Почався цукровий діабет 2-го типу, до початку схуднення рівень глюкози в крові досягав 17 ммоль на літр.[6] Восени 2018 року повідомив, що позбувся 40 зайвих кілограмів. У 2019 році напередодні свого 50-річчя схуд на 100 кілограмів.[7]
Був двічі одружений.
- Перша дружина — вчителька Юлія Панова.
- Друга дружина — художник по костюмах Людмила Воронова.
- Є три сини: Федір, Кирило і Павло[8].
Кирило — від першого шлюбу з Юлією Пановою, від другого шлюбу — син Федір (нар. 2005) і позашлюбний син від Тетяни Можинової — Павло Можинов, який проживає в Почепі Брянської області та працює залізничником. У телепередачі «Нехай говорять» Олександр Семчев проігнорував особисту зустріч з позашлюбним сином Павлом.[9][10] Через п'ять років в рамках програми «Пусть говорят» відбулася нова зустріч батька і сина.
У 2019 році у Павла народилася дочка Валерія, таким чином Олександр вперше став дідусем.
- 1997 — «Одруження» Миколи Гоголя — Яєчня
- «Кабала святош» Михайла Булгакова — Бутон
- «Новий американець» за п'єсою Сергія Довлатова — Горб
- 2001 — «Антігона» Жана Ануя — Стражник Жона
- 2001 — «Старосвітські поміщики» Миколи Миколи Гоголя — Афанасій Іванович
- 2002 — «Качине полювання» Олександра Вампілова — Саяпін
- 2004 — «Біла гвардія» Михайла Михайла Булгакова — Ларіосик
- 2004 — «Тартюф» Жана-Батіста Мольєра — Оргон
- 2012 — «Подія» за Володимиром Набоковим — Опояшина
- Справа хазяйська (НТВ, 1999)
- Кышкин будинок (НТВ, 2001)
- Знай наших! (СТС, 2001—2002)
- Слідство веде колобків (ОРТ / Перший канал, 2002—2004)
- Народна лотерея «Доступне житло» (ТНТ, 2011)
- Хто хоче стати мільйонером? (Перший канал, 2018—2020)
- 1999 — Небо в алмазах — гор Кощєєв
- 2000 — Весілля — Борзов
- 2000 — 2001 — Зупинка на вимогу — Жора
- 2000 — Перший мільйон / Pierwszy milion — Піки
- 2001 — Змотуй вудки — митник
- 2001 — Під Полярною зіркою
- 2001 — Сищики — Баболюбов
- 2001 — Кордон. Тайговий роман — майор Сердюк, замполіт
- 2002 — Льодовиковий період — заступник прем'єр-міністра Петро Свєшніков
- 2002 — Росіяни в місті ангелів — Митков
- 2002 — Театральний роман — Єлагін / Патрикеєв
- 2003 — Козеня в молоці
- 2003 — Залізничний романс — начальник Олексія
- 2003 — Колгосп інтертейнмент — директор кооперативу «Флорафільм»
- 2003 — Завжди говори «завжди» — сусід
- 2003 — Маша Портер і Чарівне кільце — Боря
- 2003 — Дільниця — капітан Терепаєв
- 2003 — Історія весняного призову — майор військкомату
- 2003 — З ніг на голову — слідчий
- 2003 — Північний сфінкс — доктор Алексєєв
- 2003 — Єралаш № 167 — «Обережно, злий собака!» — тато Смирнова
- 2004 — Навіть не думай 2: Тінь незалежності — Рудик
- 2005 — Королева бензоколонки 2 — Зленко
- 2005 — Ніч в стилі Disco — Дід Мороз
- 2005 — Мріяти не шкідливо — Артур
- 2005 — Справа про «Мертвих душах» — Собакевич
- 2005 — Дванадцять стільців — Євген Петров
- 2005 — Людина у футлярі, людина в пальто і людина у фраку — Аркадій Бєліков
- 2005 — Брежнєв — письменник-спічрайтер
- 2005 — Персона нон грата — Чапа
- 2006 — Зачарована дільниця — капітан Терепаєв
- 2006 — Квіти для Снігової королеви — Віталій Шацький, кінопродюсер
- 2006 — Дівчата
- 2006 — Золоте теля — Берлага
- 2007 — Корольов — Ульріх
- 2007 — День виборів — О. С. Ємельянов, діючий губернатор
- 2007 — Репортери — Айгар Трепше, латиський політик
- 2007 — Ліквідація — Еммануїл Гершевіч Шмукліс (Еммік), адвокат
- 2007 — Щастя (короткометражний телевізійний фільм) — Павло «Паша» Семенович, бандит
- 2007 — Головне — встигнути — Матвій, лікар
- 2007 — Артисти — директор Палацу Культури
- 2007 — Мовчун (Україна) — Варлей, один Олексія Юдіна
- 2007 — Щасливі разом — «запрошена знаменитість в супермаркет» (камео)
- 2008 — Ілюзія страху — Пеньковський / царедворець
- 2008 — Ти і я — Леонід
- 2008 — Дуже російський детектив — шеф поліції
- 2009 — Чоловік моєї вдови — Шафа
- 2010 — Я не я — бандит
- 2010 — Наша Russia. Яйця долі — Бізон
- 2010 — Іграшки — майор / підполковник Бондаренко
- 2010 — Око за око — Мелешко-Гутман
- 2010 — Варення з сакури — товстий чоловік
- 2011 — Найкращий фільм 3-ДЕ — дядько Паша
- 2011 — Фарфорова весілля — Володя Кротов
- 2011 — Костоправ — доктор Фокіш
- 2011 — Рік білого слона — кіт Батон
- 2011 — Синдром дракона — Володимир Йолкін
- 2011 — Відкриті двері / Dure Bac — хірург
- 2012 — Велика ржака — полковник
- 2012 — От винта! (Озвучка)
- 2012 — Татусеві дочки. Суперневести — суддя (396)
- 2013 — Друге повстання Спартака — полковник, начальник табору
- 2014 — Гена Бетон — Фатьянов
- 2014 — Пітер-Москва — пасажир
- 2015 — Кухня — Микола Мар'янович Скворцов, префект округу
- 2015 — Пенсільванія — Анатолій Германович Подгорнов, глава адміністрації селища Поліванова
- 2017 — Останній богатир — Чудо-Юдо
- 2017 — Сальса — Олег Іванович
- 2017 — Учениця Мессінга — Володимир Олександрович Кравець, директор Магаданської філармонії
- 2017 — Тільки не вони — майор поліції
- 2018 — Сусіди — П'ятаков
- 2018 — Годунов — окольничий Петро Головін, скарбник
- 2018 — Заповідник — Митрофанов
- 2019 — Контакт — Венедикт
- 2020 — Вовк — Артур Янович Кіпніс
- 2020 — Останній богатир: Корінь зла — Чудо-Юдо
- 2020 — Конференція — Олег, чоловік Наталії
- 2021 — Угрюм-ріка
- 2021 — Доля диверсанта
- 2006 — Дівчата (спільно з Михайлом Левітіним)
- Орден Дружби (21 серпня 2018 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури, мистецтва, засобів масової інформації та багаторічну плідну діяльність[11]
- Заслужений артист Російської Федерації (1 вересня 2003 року) — За заслуги в галузі мистецтва.
В ході бійки з режисером Василем Сігарьовим 26 березня 2014 року актор впустив Сігарева на вітрину ювелірного магазину. Сума збитку оцінюється в 60 000 рублів.[12]
- ↑ Всему своё времечко. Новая газета. 15 квітня 2002. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ ДОЗНАНИЕ СЛЕДОВАТЕЛЯ КОЛОБКОВА. Тихоокеанская звезда. 15 березня 2002.
- ↑ ВСЁ ЛУЧШЕЕ - ДЯДЯМ?. ТВ Дайджест. 30 січня 2003.
- ↑ "Толстяк" отказался от толстяка. Ведомости. 12 квітня 2002.
- ↑ 200-килограммовый Семчев стремительно похудел: Кино: Культура: Lenta.ru
- ↑ Александр Семчев рассказал о диабете, который получил из-за лишнего веса
- ↑ Актер Александр Семчев сбросил центнер: Кино: Культура: Lenta.ru
- ↑ Александр Семчев бросил двоих сыновей от разных женщин (рос.). Женский журнал Домашний Очаг. Процитовано 27 лютого 2018.
- ↑ ВИДЕО «Пусть говорят» — Александр Семчев, эфир 22 апреля 2014 г.
- ↑ «Говорим и показываем» Александр Семчев оказался многодетным отцом// НТВ
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 21 августа 2018 года № 488 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
- ↑ Актёр Семчев разбил витрину// Life News
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | Freebase: /m/010sgn5x · GND: 1051751780 · ISNI: 0000000408684232 · J9U: 987007347812705171 · LCCN: nr2002038629 · MAK: 9810560912005606 · NLI: 004403725 · VIAF: 301638149 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
