For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Секс-лялька.

Секс-лялька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нове покоління секс-ляльок високого класу, що мають вигляд манекену. На фото — секслялька Сенді.

Секс-ля́лька — сексуальна іграшка, що імітує сексуального(-у) партнера(-ку). Ляльки імітують жіноче або чоловіче тіло, чи навіть тіло тварини (вівця, корова).

Різновиди

[ред. | ред. код]
  • Найпростіші ляльки — надувні. Зроблені, як правило, з вінілу. Схожість з людиною мають віддалену. У таких ляльок є штучна вагіна або пеніс. Зустрічаються прозорі варіанти з підсвічуванням, з можливістю вставки вібратора, а також у вигляді тварин. Основний виробник — КНР, найкращі зразки виробляє Франція та Німеччина.
  • Якісніші ляльки зроблені з латексу. У них правдоподібні голови, як у манекенів. Їх голови та тіла виглядають правдоподібнішими, ніж у надувних, руки й ноги більше схожі на людські. Деякі моделі можуть наповнюватися теплою водою, для створення більшого ефекту подоби людського тіла. У надувних, латексних і комбінованих ляльок недоліком є мала правдоподібність і нетривкість. Часто відбуваються розриви надувних частин і проколи. Крім того, неможлива немала кількість сексуальних позицій.
  • Існують моделі з силікону. Схожість з людиною у таких ляльок може бути майже ідеальною. Іноді вони зображують реальних людей. У таких ляльок є скелет, зроблений з полівінілхлориду або металу, оснащений суглобами, які згинаються. Такі ляльки можуть приймати різні пози для сексу. Вони набагато важчі, ніж більш дешеві надувні, їх вага може бути ідентичною з вагою людини. Крім того, поєднання металу, пластику, силіконового наповнювача та латексу призвело до надзвичайної слабкості та вразливості таких ляльок. Вони легко пошкоджуються й існують навіть «лікарні» для таких ляльок, що не призводить до естетичнішого вигляду виробу. У Японії на базі силіконових ляльок намагаються створити повноцінних андроїдів, але їх основним недоліком є надмірна вага, що не дозволяє пересуватися інакше, ніж в інвалідному візку. Така лялька коштує рівно у 2 рази дешевше повного варіанту. Основні країни виробники — США та Японія.
  • Існують ляльки виконані з різних текстильних матеріалів, так звані набивні. Подібні ляльки використовували ще в XV–XVIII століттях у Франції та Італії як тренувальний об'єкт для хлопчиків з вищого суспільства. Сучасні текстильні ляльки робляться в основному з оксамитових матеріалів, за що одержали прізвисько «Плюшевих жінок». Користуватися ними можна тільки в презервативі, важать вони набагато менше від силіконових, що створює певну зручність користування. Випускаються набивні ляльки з ПВХ-«шкірою», але вони ще менш правдоподібні, ніж текстильні. Країни-виробники — США, Японія і Німеччина.
  • Деякі ляльки використовують інноваційний матеріал, дуже еластичний гель. Такі екземпляри переважають силіконові в реалізмі, еластичності та довговічності. Додаткові можливості включають двигун у районі таза та аудіо можливості (за допомогою бездротових навушників).

Історія

[ред. | ред. код]

Довгий час матроси називали «дамою для подорожей» жіночу ляльку, виготовлену з пошитого полотна, яку використовували на борту кораблів під час плавання. Вперше секс-ляльку в сучасному вигляді було розроблено в Японії та Німеччині наприкінці 1930-х та на початку 1940-х у Німеччині в рамках армійського проєкту «Модель Борґільда», та в Японії — для використання на військових підводних човнах. В обох випадках метою їх створення було сексуальне полегшення чоловікам у чоловічому середовищі. Лялька «Bild Lilli» створена в середині п'ятдесятих років. Це німецький винахід, який продавали як секс-іграшку для чоловіків. Деякі історики вважають, що її дизайн надихнув американську винахідницю Рут Хендлер на створення першої ляльки Барбі.

1982 року після спроби імпорту секс-ляльок до Британії, ввезення «нецензурних або непристойних» предметів з Європи було заборонено. Коли ляльки були конфісковані англійськими митниками, Девід Салліван з Conegate, LTD подав до Європейського суду і 1987 року переміг[1]. Тоді Британію змусили зняти заборону на імпорт, оскільки вона створювала умовний бар'єр для вільної торгівлі згідно з умовами Римського договору.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Секс-лялька

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Conegate v Commissioners of Customs and Excise (No 121/85) Queen's Bench (1987) 254.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Секс-лялька
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?