Святки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Святки | |
|---|---|
 Різдвяні ворожіння | |
| Інші назви | Святі дні, Коляда, Зимові свята |
| Ким святкується | слов'яни |
| Тип | народно-православний |
| Початок | 24 грудня |
| Закінчення | 6 січня |
| Святкування | колядування, посівання, рядженне, ворожіння |
| Традиції | заборона на роботи |
| Пов'язаний з | Колядою |
 Святки у Вікісховищі | |
Святки[1] (Святі дні, Коляда[2]) — дванадцять днів після свята Різдва Христового до свята Богоявлення (Водохреща)[1] в слов'ян. «Зимові свята» тривають від 24 грудня до 6 січня. Це період так званого зимового повороту сонця. За слов'янським уявленнями це зустріч нового сонячного року, а звідси і свято народження Сонця — найзнаменніше зимове свято, що об'єднувалося цілим каскадом обрядових дій. Усі вони так чи інакше стосувалися завершення хліборобського циклу, що підтверджують численні ритуалізовані дійства (кутя, посівання зерном, виготовлення Дідуха тощо)[2].
У давнину різдвяні святки в Україні тривали з 24 грудня до 6 січня.[2] Це було головне зимове багатоденне свято. Протягом цього часу українці вітали один одного з Різдвом, бажали доброго врожаю, щедрого року, багатства і добробуту у дім господарів. А щоб всі побажання втілювалися у життя, існували свої традиції і звичаї, які передавалися з покоління в покоління. Цей час був коротким перепочинком в сільських роботах, короткочасним періодом відносного достатку у більшості сімей і супроводжувався масовими народними звеселяннями.
Святки (від прасл. *svętъ, *svętъjь) — праслов'янське слово, що означає святі, святкові дні. Множина вказує, що свято триває не один день (порівн.: Великодній тиждень, Зелені свята).
- в.-болг. мръсни дни (нощи), погани дни; з.-болг. некрстени дни, некрштены дани; у Родопах — караконджерови дни, дяволски деня, вампирски де́н’ове, поганските дни, буганите дене.
- зах.-біл. калядныя святкі; між каляд, поміж каляд; або калядныя святкi, калядныя нядзелi;
- зх.-пол. укр. коля́да, ко́ляды, свички́, святы́е вечо́ры, роздвяны́е свята́, Рожество;
- пол. Gody, Godnie Święta, Szczodre Gody, świeczki, święte wieczory;
- рос. святки, святые вечера, свечки, коля́ды, колёды, рожествя́нские свя́тки (брян.), цветьё (Удмуртія)[3], окрутники (новг.)[4], кудеса (новг., вологод.), субботки (псков.);
- словац. Vianoce, Hody, sviatky;
- словен. Volčje noči (штир.);
- сербохорв. nekršteni dani;
- чеськ. Vánoce («святі ночі»), Hody;
На другий день Різдва (26 грудня), святкують Марії, Святої родини (Ісуса, Марії і Йосифа), по-церковному — Собор Пресвятої Богородиці.[5]
Обрядодій у ці дні не виконують, лише співають колядки, показують вертеп, ходять вітати іменинників — Марію.[5]
На третій день Різдва (27 грудня), святкують Стефана, першого християнського першомученика. Святий Стефан у народі шанувався як покровитель домашньої худоби, особливо коней. Цього дня господарі винаймали пастухів на наступний сезон. Для цього влаштовували спільну трапезу. Коней на Стефана поїли й годували з срібного посуду.[6]
Щедрий вечір — друге свято різдвяного циклу через тиждень (31 грудня) після Коляди. Щедрий вечір — день християнської святої преподобної Меланії. Цей день ще називали Маланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров'я і добробуту в Новому Році, готуванням щедрої куті. Щедрують теж театралізованими групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені».
Свято Маланки відоме на Монастирищині, воно досі збережене на придністровській частині Тернопільщини. Обряд «Маланки» бере свій початок із дохристиянських часів.[5]
Водохреща (водосвяття) — третє свято різдвяного циклу. Свято пов'язане з культом води та поклоніння Дані[джерело?], про що свідчить його народна назва Йордан, або Ярдань — «осонцення води». Із утвердженням християнства воно набуло нового змісту і за співзвучністю назви почало асоціюватись із хрещенням Ісуса Христа у річці Йордан.[7]
- ↑ а б Сапіга, 1993.
- ↑ а б в Скуратівський, 1995, с. 11.
- ↑ Стародубцева, 2001, с. 19.
- ↑ Снегирёв, 1838, с. 33.
- ↑ а б в Безущак С. Різдвяні свята на Тернопільщині: традиції та інновації // Українознавство: Науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал.. — 2010. — № 3 (с.168)
- ↑ Паскевич, Анна (9 січня 2021). Степанів день 2021: традиції, прикмети і молитва в свято. https://news.obozrevatel.com (укр.). Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ Смоляк П. О. Роль зимових календарних обрядів в українському театральному мистецтві // Вісник Запорізького національного університету Збірник наукових праць. — № 1, 2010
- Сапіга В. К. [1] — К. : Т-во «Знання України», 1993. — 112 с. — ISBN 5-7770-0582-9. Архівовано з джерела 5 березня 2013
- Святки [Архівовано 18 квітня 2012 у Wayback Machine.] // Російській етнографічний музей
- Скуратівський В. Т. Дідух. — К. : Освіта, 1995. — 272 с. — ISBN 5-330-02487-0.
- ЗИМОВІ СВЯТА УКРАЇНЦІВ
- Святки // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
