Світозар Бороєвич фон Бойна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Світозар Бороєвич фон Бойна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Svetozar Boroević von Bojna | ||||||||||||||||||||||
 Фельдмаршал-лейтенант Бороєвич (1913). | ||||||||||||||||||||||
| Народився | 13 грудня 1856[1][2][3] Меченчани | |||||||||||||||||||||
| Помер | 23 травня 1920 (63 роки) або 4 квітня 1920[1] (63 роки) Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія[1] | |||||||||||||||||||||
| Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||||||||||||||||||||
| Країна |  Австрія | |||||||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець, викладач університету | |||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька[4] | |||||||||||||||||||||
| Заклад | Терезіанська академія | |||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна, Східний фронт (Перша світова війна) і Італійський фронт Першої світової війни | |||||||||||||||||||||
| Титул | барон | |||||||||||||||||||||
| Військове звання | фельдмаршал[d] | |||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||
Світозар Бороєвич фон Бойна (нім. Svetozar Boroević von Bojna; 13 грудня 1856, Уметич — 23 травня 1920, Клагенфурт) — австро-угорський воєначальник, генерал-фельдмаршал (1 лютого 1918).
Батько майбутнього фельдмаршала — граничар оберлейтенант Адам Бороєвич, мати — Стана, уроджена Коварбашич. Батьки Світозара належали до нечисленної і маловідомої генерації православних сербів[5][6][7] (за іншими даними мав хорватське походження[8][9]). Світозар навчався в піхотній кадетській школі в Лібенау. Служив у 52-му угорському піхотному полку в Граці. У 1878 році брав участь в окупації Боснії та Герцеговини. Відзначився при здобутті Сараєва. У 1880 році закінчив військову академію у Відні. Зарахований до Генерального штабу. З 1883 року служив у 63-й піхотній бригаді. У 1887—1891 роках викладав у Терезіанській військовій академії. З 1892 року був начальником штабу 19-ї, 18-ї та 27-ї піхотних дивізій.
З 1904 року — командир 12-го полку Королівського Хорватського домобранства. З 1912 року — командир 6-го армійського корпусу.
На чолі корпусу вступив у Першу світову війну в складі 4-ї армії Ауффенберга. Командував корпусом у Галицькій битві. У вересні 1914 змінив генерала Рудольфа Брудерманна на посаді командувача 3-ї армії, розбитої в Галицької битві. У жовтні змусив відступити 3-ю російську армію Радко Дмитрієва та деблокувати обложений Перемишль. Незабаром, однак, був змушений знову відступити перед новим російським ударом.
Восени 1914 і взимку 1915 року обороняв проходи в Карпатах проти 8-ї російської армії генерала Брусилова. Брусилову вдалося захопити Дукельский і Лупківський перевали, але не просунутися далі. Навесні 1915 року, після Горлицького прориву, брав участь у загальному наступі, зайняв Перемишль.
У червні 1915 року, після вступу Італії у війну проти центральних держав, переведений на Італійський фронт. Призначений командувачем 5-ї армії. Відбив кілька наступів переважаючих італійських сил. З 1917 року — командувач групи армій «Бороєвич», що складалася з 1-ї і 2-ї армій «Ізонцо». Змінив ерцгерцога Євгена на посаді головнокомандувача військ на Італійському фронті.
Після розпаду Австро-Угорщини, хотів набути підданство Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, куди увійшли хорватські землі, але уряд королівства позбавив його змоги там оселитися. Помер від інсульту. Похований на Віденському Центральному кладовищі.
У 1899 одружився з Леонтиною, дочкою оберста Фрідріха Ріттера фон Росснера. У них народився син Фрідріх (Фріц), названий на честь діда по матері.
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (20 жовтня 1878)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (9 травня 1915)
- Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (15 жовтня 1891)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Орден Зірки Румунії, командорський хрест (13 квітня 1900)
- Орден Лева і Сонця 2-го ступеня (Іран; 27 жовтня 1900)
- Орден Залізної Корони
- 3-го класу (18 жовтня 1902)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (20 вересня 1914)
- Ювілейний хрест
- Орден Леопольда (Австрія)
- лицарський хрест (26 вересня 1909)
- великий хрест (30 жовтня 1914)
- Почесний громадянин численних хорватських та словенських міст і сіл:
- Карловаць, Айдовщина (1915)
- Любляна (серпень 1915) — позбавлений в 1919, відновлений в 2009 році.
- Синь, Пожега, Славонський Брод, Вараждин (листопад 1915)
- Ренче, Ґоче, Витовлє (1916)
- Загреб (березень 1916)
- Пазин (5 травня 1916) — після окупації міста Королівством Італія позбавлений 13 серпня 1919 року.
- Яніна (травень 1917)
- Бакар, Хорватська Костайниця, Копривниця, Петриня, Шемпас, Сежана
- Відзнака «За заслуги перед Червоним Хрестом», зірка з бойовим оздобленням (31 травня 1915)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Королівство Пруссія; червень 1915)
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова з мечами (29 липня 1915)
- срібна з мечами (2 березня 1916)
- золота з мечами (17 жовтня 1916)
- велика з мечами (5 листопада 1917)
- Маріанський хрест, шийний знак (15 листопада 1915)
- Золота і срібна медаль «Імтияз» (Османська імперія; квітень 1916) — вручені особисто султаном Абдул-Гамідом II
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу (1916)
- Військовий орден Марії Терезії
- командорський хрест (2 червня 1917) — вручений особисто імператором Карлом I
- лицарський хрест (1931, посмертно)
- Pour le Mérite (Королівство Пруссія; 26 листопада 1917)
- Відзнака «За 40 років служби»
- На честь Бороєвича названа вулиця в Сині.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118796631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Kloot, William G. Van der (2010). World War I Fact Book: The Great War in Graphs and Numbers (англ.) . Amberley. ISBN 978-1-84868-447-8. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Schindler, John R. (2015). Fall of the Double Eagle: The Battle for Galicia and the Demise of Austria-Hungary (англ.) . U of Nebraska Press. ISBN 978-1-61234-806-3. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Bradford, James C. (2004). International Encyclopedia of Military History (англ.) . Routledge. ISBN 978-1-135-95034-7. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Miller, Paul; Morelon, Claire (2018). Embers of Empire: Continuity and Rupture in the Habsburg Successor States after 1918 (англ.) . Berghahn Books. с. 123. ISBN 978-1-78920-023-2. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Rauchensteiner, Manfried (2014). The First World War: And the End of the Habsburg Monarchy, 1914-1918 (англ.) . Böhlau Verlag Wien. с. 406. ISBN 978-3-205-79370-0. Процитовано 16 листопада 2021.
- Durch Bosnien: illustrirter Führer auf der k. k. Bosna-Bahn und der bosnisch-hercegovinischen Staatsbahn Doboj-Siminhan, Verl. d. k. k. Bosna-Bahn, Beč, 1887., (2. izd. 1890.)
- O vojni proti Italiji od feldmaršala Boroevića, Ljubljana, 1923.
- O ratu protiv Italije: sa 3 priloga, Delniška tiskarna d. d., Ljubljana, 1923.
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель)..
- Pojić Milan, Ćosić Stjepan. Vojskovođa Svetozar Boroević 1856—1920. Zagreb, 2006.
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
