Санкція (лат. sanctio – найсуворіша постанова, непорушне узаконення, від лат. sancire — ухвалювати, робити священним) — полісемічне слово, яке можна розглядати як дозвіл уповноваженого органу (особи), міру відповідальності тощо^[1].

1. Санкція — структурний елемент правової норми.
2. Санкція — захід упливу (покарання) за порушення закону, договору, правил тощо.
   • Штрафна (фінансова) санкція — плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків суми податкового зобов'язання, яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування. Див. Штраф (кримінальне покарання), Штраф (адміністративне стягнення) та Рекламація.
3. Санкції — каральний захід правового впливу/регулювання, міра примусу щодо держави, що порушила міжнародні норми, договори, зобов'язання; спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, які застосовуються проти фізичних чи юридичних осіб за законодавством певної держави.
   • Міжнародно-правові санкції — засіб упливу на міждержавному рівні.
     • Економічні санкції — комерційні та фінансові обмеження, які застосовуються проти певної самоврядної держави, групи чи особи.
4. Санкція — дозвіл уповноваженої особи (прокурора, слідчого судді) на проведення передбачених законом слідчих і оперативно-розшукових дій. Дієслово санкціонувати вживається у цьому й у ширшому значенні (як дозволяння). Дати санкцію на що-небудь — значить дати дозвіл на це (наприклад, санкцію на арешт).
   • Санкція на обшук^[en].
5. Санкція^[es] — затвердження, схвалення, візування (санкціонування) вищою інстанцією будь-якого акта (рішення) та надання йому юридичної сили (чинності), або визнання законності певного документа чи дії (валідація); офіційний дозвіл, згода будь-яких дій.
   • Королівська санкція.

• Соціальний контроль
• Прагматична санкція

• Санкція // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Санкція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 367.