Саві́ри, також Сувари (грец. σαβιροι) — кочові племена невідомого походження. Савіри брали участь у знаменитій Каталаунській битві на боці війська Аттіли і відзначились особливою стійкістю і хоробрістю.

Савіри жили в степах між Каспійським та Азовським морями і Кавказом. Пріск згадує, що сабіри напали на сарагурів, урогів і племена уногурів 461 року, в результаті того, що самі піддалися нападу з боку «аварців».

515 року «вони поширили свою владу у величезній території на південь Кавказу, яку вони відвоювали від іранських і візантійських земель». Зрештою вони стали васалами Персії.

Птолемей II знаходить їх у степах Північного Прикаспію, а Прокопій Кесарійський і Феофан найчастіше називали їх гунами.

552 року савіри, що раніше перебували в союзі з Сасанідською Персією, стали союзниками Візантії й вторгся на Кавказ. Незабаром вони були завойовані спочатку аварами, а потім й іншими кочовиками. Після 700-х років вони значною мірою зникли з історичних записів, ймовірно, асимілювавшись з хазарами і булгарами.

• Балак (бл. 500 р.)
• Боа / Боарекс (бл. 520 р.) — володарка Савірів, ​​вдова Балака
• Балмак/Бармак (бл. 556 р.)
• Ілігер (тюрк. «князь-людина»)
• Кутилзі

• Волзька Булгарія

• Артамонов, М., История хазар, с. 229 (рос.)
• Прокопий Кесарийски, Война с готами, кн. VIII, 3, 11 (рос.)
• Федоров, Г., Федоров, Я., Ранние тюрки…с.53 (рос.)
• Агатий Миринейски ГИБИ, т. II, с. 183—184 (рос.)

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.