Ольга Сави́цька (6 жовтня 1885, Перемишль  — 23 жовтня 1971, Львів)  — галицька педагогиня, науковий працівник Львівського Державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР.

Ольга Савицька народилася у Перемишлі в сім'ї дрібних міщан Іллі та Катерини (з дому Сарабай) Савицьких. У родині Савицьких, крім Ольги, були ще діти:

• старший син Йосиф (1981 — 1943) став греко-католицьким священником і вніс вклад у розвитик культури Стрийщини;
• дочка Стефанія (1891 — 1977) українська громадська діячка, активістка жіночого руху, економіст, дружина Михайла Матчака;
• дочка Марія (†24.III. 1958).

З 1900 до 1910 року вчителювала в Перемишльській школі імені Маркіяна Шашкевича. Пізніше до 1913 року викладала малювання та каліграфію в Українському інституті для дівчат у Перемишлі.

Після війни переїхала до Львова, де проживала із сестрою Марією в квартирі на партері в будинку, який вибудував й тривалий час в якому проживав громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист Володимир Шухевич. Працювала науковим співробітником у Львівському державному музеї етнографії й художнього промислу АН УРСР.

Ольга Савицька була близькою приятелькою сестер Олени та Ольги Кульчицьких.

Активно спричинилася до перепоховання Михайла Матчака, чоловіка своєї сестри Стефанії, військового і політичного діяча (УСС, УВО), публіциста, книговидавця, який помер у радянському концтаборі в Казахстані. Родині вдалося з великими труднощами викупити тіло померлого і поховати на Личаківському цвинтарі.

Ольга Савицька померла у Львові 23 жовтня 1971 року і похована на Личаківському цвинтарі у спільній могилі з сестрою Марією поруч з могилою Михайла Матчака.

• Любомир Криса, Роман Фіголь. Личаківський некрополь. Путівник.  —Львів, 2006.С. —294.