Руставі 2 რუსთავი 2
Країна	Грузія
Місто реєстрації	Руставі
Зона мовлення	Грузія кабель, супутник
Власник(и)	Приватна
Заснована	1994
Інтернет	rustavi2.com

Руставі 2 (груз. რუსთავი 2) — приватна телекомпанія Грузії в місті Руставі, телеканал. Здійснює цілодобову трансляцію через супутник, канал можна дивитися на Близькому Сході та Європі.

Руставі 2 з'явився в ефірі в 1994 році. Канал був в сильній опозиції до Едуарда Шеварнадзе. Найпопулярніший журналіст Грузії, яки працював на Р2, Ґіорґі Саная був вбитий в липні 2001. Багатьма це було розцінене як політичне вбивство. Руставі 2 був головним каналом і трибуною опозиції, лідером якої був Михеїл Саакашвілі, під час Революції Троянд 2003 року.

8 липня 2019 стався інцидент: у прямому ефірі авторської програми «P.S.» («Поскріптум»), ведучий Георгій Габунія нецензурно висловився^[1] щодо президента РФ Путіна. Гендиректор «Руставі 2» Ніка Гварамія заявив про припинення мовлення після того, як до офісу телекомпанії прийшли близько 200 осіб, які зажадали вибачень за скандальний ефір.

18 липня, після рішення Європейського суду з прав людини, згідно з яким бізнесмен Кібар Халваші повернув собі у володіння «Руставі 2», новий власник заявив, що збереже свободу слова на опозиційному телеканалі, проте звільнив його гендиректора Ніколоза Гварамія. За словами Халваші, оприлюдненими на його сторінки фейсбуку, "Гварамія, якого насправді призначив той режим, який забрав [у Халваші] компанію ["Панорама"], не зможе продовжити роботу в компанії ні в статусі журналіста, ні, безумовно, генерального директора".

20 липня новий генеральний директор телекомпанії «Руставі 2» Паата Салія повідомив, що новий власник телеканалу Кібар Халваші не втручатиметься в редакційну політику телеканалу. Він зауважив поганий фінансовий стан «Руставі 2» та пообіцяв обговорити з власником створення громадської ради, яка контролюватиме кадрове питання в телекомпанії.

20 серпня директор каналу Паата Салія звільнив провідних журналістів Георгія Габунію, Георгія Лаперашвілі, Нанука Жоржоліані й Еку Квесітадзе. Причиною звільнення було названо «конфлікт інтересів»^[2].

• Габунія Георгій

• Офіційний сайт [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.]

п о р Члени Європейської мовної спілки Члени  Österreichischer Rundfunk •  Іджтімай Телевізія •  Radio Televizioni Shqiptar •  Établissement public de télévision та Radio Algérienne •  Ràdio i Televisió d'Andorra •  Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie та Radio-Télévision Belge de la Communauté Française •  Болгарське Національне Телебачення та Болгарське національне радіо •  Радіо та телебачення Боснії і Герцеговини •  Радіо Ватикану •  BBC та United Kingdom Independent Broadcasting (ITV • STV Group • Channel Four Television Corporation • S4C) •  Громадська телекомпанія Вірменії та Громадське радіо Вірменії •  Грецька корпорація телерадіомовлення •  Громадське мовлення Грузії •  TV 2 та Данське радіо •  Eesti Rahvusringhääling (ETV) •  Єгипетське об'єднання радіо та телебачення •  Ізраїльська корпорація телерадіомовлення •  Raidió Teilifís Éireann та TG4 •  Ríkisútvarpi •  RTVE та Cadena SER •  Radiotelevisione Italiana •  Йорданська телерадіокорпорація •  Cyprus Broadcasting Corporation •  Латвійське телебачення та Латвійське радіо •  Литовське національне радіо і телебачення •  Télé Liban •  Лівійський національний канал •  RTL Group та Radio 100,7 •  Македонська телерадіокомпанія •  Public Broadcasting Services •  Société Nationale de Radiodiffusion et de Télévision •  Телерадіо-Молдова •  Radio Monte-Carlo, TMC та Monaco Média Diffusion •  Nederlandse Publieke Omroep •  ARD та Zweites Deutsches Fernsehe •  Norsk Rikskringkasting та TV 2 •  Telewizja Polska та Polskie Radio •  Rádio e Televisão de Portugal •  Румунське телебачення та Румунська радіомовна компанія •  San Marino RTV •  Радіо Телебачення Сербії •  Радіо і телебачення Словаччини •  Radiotelevizija Slovenija •  Établissement de la radiodiffusion-télévision tunisienne •  Турецька телерадіокомпанія •  MTVA та Duna •  Національна суспільна телерадіокомпанія України •  Yle •  Europe 1 та Groupement des Radiodiffuseurs Français de l'UER (TF1 • France Télévisions • Canal+ • Radio France • France Médias Monde) •  Хорватське радіотелебачення •  Česká televize та Český rozhlas •  Radio Televizija Crne Gore •  SRG SSR •  Sveriges Television, Sveriges Radio та Sveriges Utbildningsradio Асоційовані члени  Australian Broadcasting Corporation, FreeTV Australia та Special Broadcasting Service •  Телебачення Бангладеш •  Радіо Культура •  Radio Television Hong Kong •  Imedi TV та Руставі 2 •  All India Radio •  Телерадіомовлення Ісламської республіки Іран •  Хабар •  Canadian Broadcasting Corporation •  Центральне телебачення Китаю та Медіагрупа Шанхаю •  Кубинський інститут радіо та телебачення •  Mauritius Broadcasting Corporation •  Radio Televisyen Malaysia •  TVNZ та Radio New Zealand •  Телебачення Султанату Оман •  Korean Broadcasting System •  South African Broadcasting Corporation •  Organisme de la Radio-Télévision Arabe Syrienne •  American Broadcasting Company, American Public Media, CBS, National Public Radio, NBC та WFMT •  Canal 13 •  NHK, Tokyo Broadcasting System та Tokyo FM Колишні члени  Нове грецьке радіо, інтернет та телебачення •  Ізраїльське управління телерадіомовлення •  Antena 3 Radio та Cadena COPE •  Теле-Монте-Карло •  Корпорація телерадіомовлення Лівійської Джамаїірії •  Udruženje javnih radija i televizija •  Словацьке телебачення та Словацьке радіо •  Угорське телебачення та Угорське радіо •  TV3 •  Чехословацьке телебачення •  TV4 •  Югославське радіо та телебачення •  Белтелерадіокомпанія •  Перший канал, Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія, Радіостанція Маяк та Радіостанція Орфей