Росіяни є другою за чисельністю національною групою на території сучасної республіки Білорусь з середини ХХ століття. За переписом 2009 року в країні проживало 785 тис. росіян, які становили 8,26 % населення республіки. При цьому з титульною національністю — білорусами — їх об'єднує тривала і досить складна система зв'язків. Для сучасної республіки характерний найвищий в країнах СНД рівень невідповідності між російською та російськомовною ідентичністю^[1]. Так, росіянами себе вважають лише 8 % населення, а російську мову (внаслідок мовної асиміляції) рідною називають 40 %, а основною — 70 % населення. Досягнувши піку в 1989 році (1,34 млн або 13,2 %), частка і чисельність етнічних росіян в країні з тих пір неухильно скорочується, хоча російськомовних — зростає.

Особливістю російського населення Білорусі є його дисперсне розселення по території країни з максимальною концентрацією у великих обласних центрах. Примітно і те, що, на відміну від України, Казахстану, країн Прибалтики, у Білорусі немає жодного міста або регіону, де росіяни становили б хоча б відносну більшість населення. Максимальна концентрація росіян у Білорусі спостерігається у м. Полоцьк (15 %).

Виокремлення білорусів відбулося з причини інтеграції частини західно-руського ареалу до складу Великого Князівства Литовського, в якому західно-руські елементи, засновані на відданість православ'ю і кирилиці, продовжували домінувати в культурно-мовному плані до початку інтенсивної полонізації XVII століття. Після розділу Речі Посполитої Білорусь ввійшла до складу Російської імперії. Найбільшими національними меншинами регіону в цей період були поляки і євреї. У Російській імперії, самі білоруси, хоча і враховувалися окремо, все ж розглядалися як один з субетносів російського народу.

Масової міграції росіян на територію сучасної республіки в цей період не було. Тим не менш, вони займали провідні посади у військово-адміністративному апараті і їх присутність була найбільш помітною у повітових містах. 

Друга світова війна завдала величезної шкоди населенню республіки. У відновленні економіки республіки брало участь багато українських і російських фахівців, які тут залишалися на постійне місце проживання. Разом з тим, багато білорусів у радянський час мігрували на територію Казахстану, України, країн Балтії, відправлялися на північ Росії і т. д.

В радянський час в СРСР з'явилася тенденція записувати дітей від змішаних шлюбів росіянами, в результаті чого відбувалося поступове зниження частки (але не чисельності) білорусів і досить швидке зростання частки і чисельності росіян в республіки.

У пострадянський період частка і чисельність росіян в республіці скорочувалася швидше чисельності білорусів і фактично повернулася на рівень 1960-х рр. Даний феномен не в останню чергу пояснюється тим, що більшість дітей з мішаних шлюбів більше не записуються росіянами, а багато з раніше записаних змінили самосвідомість на білоруську.

• Нечалайка Т. Білорусь: «райське місце для порядних росіян» [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] BBC, 2007